Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишились без батьківського піклування, то обов’язок забезпечення їхнього розвитку й виховання бере на себе держава. Пріоритетом у влаштуванні таких дітей законодавством України визначено сімейну форму виховання. В Україні законодавчо визначені наступні форми сійного виховавння дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу. Наразі розглянемо особливості створення та функціонування прийомної сім’ї.
Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання і спільне проживання.
Особливістю прийомної сім’ї, як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, є те, що дитина не позбавляється статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей.
Кандидати в прийомні батьки обов’язково проходять курс підготовки, розрахований на осмислення батьками проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця. Утримання прийомної дитини в сім’ї фінансується державою, одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення. Прийомні батьки у вирішенні проблем прийомної дитини співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сім’ї, що передбачає надання комплексу соціальних послуг. Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками й іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонені рішенням суду.
Окрім проходження спеціальної підготовки, до кандидатів на створення прийомної сім’ї висуваються вимоги щодо достатнього матеріального забезпечення. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї кандидатів не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, а житлова площа повинна відповідати вимогам на одну особу.
Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. Необхідною умовою є згода всіх членів сім’ї на влаштування нового вихованця. Прийомними батьками не можуть бути особи, які не пройшли курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки, визнані в установленому порядку недієздатними, позбавлені батьківських прав, були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини, якщо особи за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей: інваліди І і ІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Безпосередня робота з кандидатами на створення прийомної сім’ї та діючими прийомними сім’ями покладається на місцеві служби у справах дітей та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
За інформацією Хмельницького міського Центру
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді