На жаль, розлучення рідко буває мирним та безболісним. Надто коли у війни дорослих стають втягнутими діти. Від поведінки батьків у цей непростий період залежить, чи отримає дитина позитивний приклад стосунків між дорослими людьми та пошуку компромісів, абож понесе в собі хибні установки, що зважатимуть їй самій бути щасливою у сімейному житті, змусять боятися болю, свідком якого вона була. Як допомогти дитині пережити розлучення батьків без серйозної психологічної травми? Дитина — не причина проблем дорослих Завжди потрібно пам’ятати, що дитина – це половинка мами і половинка тата, і вона не винна у проблемах дорослих. Потрібно розповісти дитині про розлучення так, щоб у неї не було шоку, безвиході і депресії. Зробіть це спокійно і помірковано, а не після чергового скандалу, коли свого партнера хочеться розірвати на шматки. В такий момент можна наговорити купу гидоти про тата (маму) дитини, і дитина буде думати, що її ніхто не любить, і вона найбільш нещасна в світі. Спокійні відносини Намагайтеся відразу налагодити рівні й спокійні відносини з колись коханою людиною, якою б сильною не була на нього образа. Адже те, якими будуть ваші стосунки на перших порах, задасть тон на багато років вперед. Дотримуйтеся золотого правила: з’ясовувати стосунки, сваритися при дітях, а вже тим більше, ображати один одного категорично заборонено. Будьте чесні Ідеально буде, якщо в серйозній розмові візьмуть участь обидва з подружжя. Обов’язково згадайте про те, що батьки розлучаються один з одним, але не з ним, не з дитиною. Незважаючи на те, що мама і тато більше не будуть жити разом, оскільки вони можуть перешкодити один одному стати щасливими. Не фальшівте під час розмови, дитині теж потрібно розуміти, що бувають в житті такі ситуації, коли людина перебуває в пригніченому стані, і розставання – одна з цих ситуацій. Розлучення — не провина дитини Бувають випадки, коли діти звинувачують себе в тому, що мама з татом більше не разом. Тут важливо не допустити, щоб дитина замкнулася в собі. Залишайтесь для неї авторитетами, друзями. Краще буде, якщо ви поговорите з дитиною разом: поясните, що мамі так буде краще і татові буде краще, а в її житті зміниться хіба тільки те, що один з батьків відтепер не завжди буде поруч територіально. Будьте чесними та відповідальними, коли даєте обіцянки. Якщо сказали: «зустрічатимешся з татом/мамою раз на тиждень», дотримуйтесь обіцянки, бережіть дитячий спокій і довіру. Ваша кровинка має розуміти: батьки розлучаються одне з одним, а не з нею. Не конкуруйте за почуття дитини Запам’ятайте в житті дитини має значення як роль мами, так і роль батька. Дитина любить та поважає вас обох, навіть якщо й не демонструє цього явно. Не забувайте: навіть якщо сім’я розпадається, ваші ролі, основані на доповненні одне одного в житті дитини, залишаються назавжди. Не налаштовуйте дитину проти другого з батьків. Не скаржтесь дитині на її тата/матір, не вживайте образливих слів, коли згадуєте його/її у присутності дитини. Малеча є частинкою кожного з вас, тому частково сприйматиме ваші слова і на свою адресу. «Новий статус» Поясніть дитині її новий статус. Важливі фрази: – Бути дитиною батьків, що розлучилися – не соромно.- Ні в садочку, ні у школі, ні будь-де ніхто не дорікне тобі в цьому.- Ти, як і раніше, маєш у кого попросити поради та допомоги.- Батьки розуміють, що тобі нелегко, тому завжди пояснять, порадять, підтримають. Статистика заспокоює, згідно численних досліджень, близько 50% дітей переживають розлучення батьків без відчутних психологічних втрат. Нехай цей факт надихне вас на порозуміння з партнером, та посилить віру в те, що все закінчиться добре. Ваша чітка задача — сказати дитині: «Так, у нас з твоїм татом не вийшло, але коли ти виростеш, у тебе все буде по-іншому!»