Як відучити дитину від “поганих” слів

  Вітаю. Ви дивитеся рубрику “Поради психологаhttps://youtu.be/IInomGyDvr4?list=PLVJ4-V8zsib9e0nvGQ0gq2UKDWRPMlEYQ. У минулій програмі ми говорили про вживання нецензурної лексики дорослими. Сьогодні ж з’ясуємо чому лаються діти. І як відучити їх від цієї нехорошої звички.
  Байдужість Найчастіше, причина дитячого мату – байдужість батьків. Якщо ви зайняті своїми справами, a дитина потребує уваги, то на її думку немає кращого способу як голосно і бажано у великій аудиторії сказати щось непристойне. І зовсім неважливо, що батьки починають кричати чи навіть карати дитину. Мета досягнута – увага батьків прикута до неї. Коли дитина розуміє, що таким чином може керувати дорослими, ситуація буде повторюватися знову і знову. Дитина може навіть не розуміти сенс сказаного, але тут важлива реакція…
  Поганий приклад Погано, коли в сім’ї батько і мати міняються ролями. Мати займається вихованням, a батько спостерігає за цим зі сторони і не втручається в процес. Батько, як голова сім’ї – незаперечний авторитет, на який рівняються діти. Роль матері – увага, турбота і любов. Через пасивну роль батьків, роль лідерів у підростаючому поколінні зайняли однолітки, рівняння на яких не підвищує рівень розвитку. B результаті – дітям важче адаптуватися в дорослому світі,  який ставить дорослі вимоги.
  Вікові особливості. Крім того кожен віковий період має свої причини і мотивацію для вживання лайки. Так, малюки 2 – 5 років використовують жаргон не усвідомлено, оскільки мовне наслідування властиве молодшому віку нарівні з іншими видами діяльності. У віці 5-7 років основною рушійною силою є бунт проти того, “як треба”. В період з 8 до 12 років діти розуміють, де можна, а де не можна лаятися. Жаргон використовується серед ровесників для самоствердження, бажання влитися в колектив і прагнення здаватися дорослішими. Підлітки ж за лайкою намагаються приховати свої слабкості, і здаватися сильніше і неприступніша. Що ж робити якщо дитина почала лаятися? Перш за все постарайтеся, щоб нецензурні слова не звучали в присутності і найближчому оточенні дитини з самого її народження.
  Не звертайте увагу. Якщо лайливе слово все-таки злетіло з вуст маляти, то перший раз постарайтеся зробити вигляд, що ви нічого не чули і поспостерігайте, як буде реагувати дитина. Якщо дитина вже розуміє сенс сказаного, то вона буде чекати від вас якоїсь реакції, і не дочекавшись повторить провокацію чи вирішить що слово звичайне і в ньому немає нічого, і втративши інтерес забуде прo нього. Якщо ж дитина не чекає ніякої реакції, то, мабуть, слово це вона просто десь почула і якщо не акцентувати на ньому увагу, то воно так само легко і відчепиться.
  Зберігайте спокій. Якщо дитина сказала нецензурне слово при сторонніх, головне – зберегти спокій. Звичайно, важко стриматися, адже вам і соромно, і хочеться виправдатися. Зробіть вигляд, що нічого страшного не сталося, це лише прикра випадковість, посміхніться і змініть тему розмови. A потім, коли охолонете, поговоріть з дитиною.
  Пояснюйте. Якщо дитина сам попросила вас пояснити значення слова, постарайтеся спокійно і доступно розповістиїй що це слово лайливе, розкажіть  його значення, і про те, що його кажуть, коли хочуть когось образити, тому його не можна говорити. Якщо мат все-таки з’явився в дитячій мові, поговоріть з дитиною, запитайте її що означають ці слова, нехай пояснить значення. Можливо, вона і сама не знає, що говорить. Якщо мат вже закріпився у мовленні дитини, то можна дати їй почитати щось на зразок словника ненормативної лексики. Адже якщо щось доступно і не карається, то швидко набридає.
  Гніватися можна. Якщо дитина кричить, сердиться і виявляє агресію, батьки повинні показати дитині, що вони розуміють і приймають її  почуття. Не можна просто заборонити висловлювати свій гнів. Необхідно навчити дитину, як реагувати, як проявляти негативні емоції без грубих слів.
images  Авторитет. Якщо дитину долучили до мату однолітки, утримуйтеся від образ, як на адресу дитини, так і її друзів. Це тільки посилить протистояння. Краще тактовно і переконливо пояснити дитині що мат – це не тільки непристойно, але й негарно і є показником її розвитку. Якщо дитина мотивує свою промову тим, що “всі інші теж лаються”, спробуйте пояснити дитині що нецензурна лексика – це така ж залежність як куріння і алкоголь, нікотин руйнує легені, так і мат збіднює словниковий запас і це зовсім не показник дорослості, a звичайна згубна звичка. Складніше, якщо дитина рівняється на когось. Бажання матюкатися пропадає саме, коли дитині зустрічається більш культурний і не менш авторитетний зразок для наслідування. Не вживайте ненормативну лексику при дітях. Пам’ятайте, що саме ви формуєте особистість дитини, її звички і спосіб життя. Навчіть її висловлювати свої сильні почуття іншими, не лайливими словами. Підтримуйте в родині доброзичливі відносини, оскільки взаєморозуміння і тепла атмосфера є тим середовищем, в якому ненормативна лексика не потрібна.

«9 з 10 САМОГУБСТВ, ЯК КРИК ПРО ДОПОМОГУ!»

Популярні

87988254_533102860662968_2435209850825736192_n  Перше нерозділене кохання…Перші помилки в такому вже дорослому житті…Перші проблеми в школі.. Перші думки про самогубство.
  Я знаю, як важко бути підлітком, якого ніхто не розуміє. Коли здається, що тебе кинули всі: це твої батьки, друзі, кохана людина. І ти сам в такому великому та несправедливому світі. В школі тебе ніхто не сприймає, не розуміє, не чує.
  Я знаю, як це втікати від всіх, і закриватися в кімнаті щоб ніхто не чув як ти плачеш. Сидіти в кутку своєї просторої кімнати і ненавидіти себе за те, що ти народився на цей світ. А коли наплакавшись досхочу, хочеш покінчити зі своїм життям.…але СТОП!!!
  Послухай, а якби ми з тобою все зробили б навпаки. Наприклад ось так:
Подумай про своїх батьків, вони тебе дуже сильно люблять і цінують. Вони дали тобі прекрасний дарунок – подарували тобі життя, а це самий цінний скарб людини, адже багато хто з людей мріє лиш про те, щоб ЖИТИ!!! Заглянь до онкохворих дітей, котрі лиш мріють про те, щоб їхнє життя не закінчувалось, які щохвилини ведуть важку боротьбу За Життя!
  Ти ще досі сумніваєшся, але вже зі сльозами. Думаєш про школу! А ти просто постарайся бути собою, і повір тебе почнуть любити, але спочатку ПОЛЮБИ Себе – це істинна життя.
  А тепер давай з тобою поговоримо про твоє нерозділене кохання. Якщо ти обірвеш своє життя, ти вже не зможеш покохати і тебе також. Подивись навкруги вже є людина, котрій ти сильно подобаєшся. Просто ще не прийшов час для цієї людини, потрібно трішки зачекати.
  Я бачу, я відчуваю, як ти біжиш обнімати своїх батьків. А вони дуже тобі раді, бо сильно тебе люблять.
  Підлітковий суїцид – це одна з провідних проблем сучасного суспільства.
  Підлітки дуже вразлива категорія дітей. Вони прагнуть до самореалізації та суспільному визнанні. Виникає прагнення до самостверження. Але не у всіх це виходить, і вони намагаються знайти вихід, як реалізувати себе в житті.
Отже:
  Суїцид – це умисне позбавлення себе життя.
Суїцидальна поведінка підлітка це – думки про самогубство, бажання і наміри, відповідні емоційні переживання (туга, безнадія, тривога, почуття провини), а також конкретні вчинки, спрямовані на заподіяння собі шкоди.
  Є три основні фактори, які можуть стати причинами підліткових самогубств:
1) Стосунки з батьками, що залежить від ступеня розуміння ними своїх дітей, співчуття, нормативності відносин;
2) Проблеми у школі, пов’язані з статусом підлітком у класі і власним відношенням до своєї успішності;
3) Взаємовідносини з однолітками, спілкування з друзями та особами протилежної статі.
Також можна і визначити деякі соціально-психологічні чинники, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків:
– Серйозні проблеми з батьками
– Проблеми у спілкуванню з однолітками
– Смерть близької або значущої людини
– Розрив стосунків з коханою людиною
– Тривале перебування у ролі жерви або «цапа відбувайла»
– Невдачі у навчання та інші….
  Як ми бачимо, суїцид це досить таки велика та серйозна проблема людства. Для того, щоб її запобігти потрібно проводити профілактичну роботу з підлітками в школі та в інших закладах освіти (різноманітні тренінги, бесіди, консультації) і Здійснювати психологічну просвіту: батьків, вчителів, учнів, практичних психологів.
  Із самих важливих моментів в житті підлітка є підтримка батьків. Батькам потрібно прислуховуватися до своїх дітей. Підтримувати їх навіть тоді коли в їхніх дітей, нічого не виходити, старатися допомогти. Бажано не засуджувати думки своїх дітей, спробувати зрозуміти, чому саме так вони думають.
  Якщо ви помітили, що ваша дитина говорить про самогубство, або поводить себе дивно: відсторонюється, уникає розмов, перебуває у пригніченому настрої, це є перші сигнали про те, що варто обговорити цю тему з нею разом. Саме щира розмова, люблячі міцні обійми й прояв уваги, допоможе зняти тривожність вашої дитини.
  А також спільно з дитиною зверніться по допомогу до психолога або психотерапевта! Лише спільна взаємодія батьків і дітей й за потреби кваліфікована допомога фахівця, допоможе подолати усі труднощі!
Немає нічого такого в житті, чого б не можна було б виправити. Поки ми живі, все можна змінити.
«Все можна пережити, крім смерті» – О. Уайльд.

До дня відзначення 5-річчя Закону України «Про пробацію»

7badde5a5616a629f097ad1ed81bcc64  Пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

  Метою діяльності пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, надання необхідної підтримки та допомоги із залученням служб та організацій, а також нагляду та контролю за для запобіганню вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

  З нагоди відзначення 5-річчя Закону України «Про пробацію» в приміщені відділу соціальної роботи з населенням відбулось спільне засідання за участі представників організацій – партнерів підрозділу пробації: Полонським відділом «Бюро правової допомоги», Полонським відділом соціальної роботи з населенням та Полонським ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

  Під час засідання було обговорено питання передумов створення та запровадження пробації в Україні, сучасний стан та перспективи розвитку інституту пробації у нашій державі. Підведено підсумки роботи, обговорено послуги які можуть бути надані клієнтам пробації.

  Разом з тим, заплановано заходи за участю присутніх організацій-партнерів із суб’єктами пробації та перспективи для подальшого вдосконалення та покращення співпраці.