Надання соціальної підтримки особам з числа дітей – сиріт

Популярні

  Людина від народження має права й обов’язки, які дозволяють адаптуватися до суспільного життя, долати певні труднощі, змінювати усталений стиль життя, соціалізуватися. Процес адаптації відбувається в кожного по-різному. Добре, коли цей процес відбувається в сімейному оточенні, в атмосфері любові й тепла.  Однак не можна забувати, що існує найбільш уразлива й незахищена категорія дітей, зокрема діти позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа.
  Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування. (стаття 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).
  Діти, які залишаються без батьківської опіки, внаслідок чого змушені проживати в дитячих будинках та інтернатних закладах, відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ї. У переважній більшості їм бракує навичок спілкування, вони стикаються із проблемами працевлаштування й одержання житла, вони не підготовлені до шлюбу та створення сім’ї тощо.
IMG_20200305_182334_574IMG_20200305_182334_573
  Соціальна допомога та підтримка особам з числа дітей сиріт спрямована на подолання або мінімізацію труднощів з якими стикаються дана категорія осіб у житті. Працівники Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працюють з особами з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування за наступними напрямками:
  • соціально-психологічна підтримка: розвиток комунікативних навичок, формування впевненості у собі та позитивної самооцінки, набуття навичок уникнення та розв’язання конфліктів, вирішення особистісних проблем планування сім’ї, психологічні аспекти подружнього життя;
  • налагодження (відновлення) соціальних зв’язків;
  • допомога у працевлаштуванні або перекваліфікації, підвищенні кваліфікації, продовженні навчання;
  • формування соціально-побутових умінь та навичок в плануванні витрат сімейного бюджету, веденні домашнього господарства, придбанні продуктів харчування, догляді за тілом, планування дозвілля тощо.
  • допомога в  оформленні документів;
  • вирішення таких складних соціальних проблем, як реєстрація, поставлення на квартирний облік, поновлення права на житло, погашення заборгованості за комунальні послуги;
  • соціально-правова допомога та консультування з питань трудового, житлового, цивільного, сімейного законодавства України, прав та пільг, передбачених законодавством.
  У соціальній роботі з особами з числа дітей сиріт та дітьми, позбавленими батьківського піклування, фахівці із соціальної роботи дотримуються таких цінностей: визначають цінність кожної особистості, дотримуються конфіденційності, уникають “ярликування”, не дають обіцянок, які неможливо виконати, демонструють позитивні моделі поведінки, не підтримують виявів небажаних якостей (ревнощів, споживацького ставлення, агресивності), демонструють позитивне ставлення до всіх людей, поважають думку, почуття та добровільний вибір особи, акцентують увагу особи на власних позитивних характеристиках і здобутках. 
  Сьогодні варто рухатися не лише в напрямку допомоги особам з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а й потрібно працювати над тим, аби застерігати саму проблему сирітства.