Інформує Деражнянський РЦСССДМ

З метою профілактики складних життєвих обставин, своєчасного виявлення проблем та надання відповідної якісної допомоги, протягом березня, фахівець із соціальної роботи відділення соціальної роботи Деражнянського ЦНСП Мацюк О.В. спільно з дільничними інспекторами поліції та інспектором ювенальної превенції відвідали сім`ї Яськовецького, Загінецького, Новосілецького старостинських округів та міста Деражня, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Із батьками проведено бесіди щодо попередження неналежного виконання батьківських обов’язків, конфліктів у сім’ї та домашнього насильства. Надано консультації щодо підвищення виховного потенціалу батьків, особливостей фізичного та емоційного розвитку дітей різного віку та їх потреби. Вкотре роз’яснено норми законодавства щодо неналежного виконання батьківських обов’язків. Особливу увагу приділено профілактиці зловживання алкоголем та  впливу алкоголізму батьків на формування особистості та поведінку дитини.

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб

1. Оцінки

Міра або оцінка – поняття складне і неоднозначне. Що для одного добре, для іншого – смерть. Значить, якщо ми оцінюємо щось або когось, то одразу втрачаємо можливості зрозуміти або прийняти щось значно більше, розширити своє усвідомлення ситуації. І тут важливо пам’ятати, що знецінювати або переоцінювати когось – це форма страху, яка проявляється в такий зручний і зрозумілий спосіб. Усе є цінним, точніше навіть безцінним, оскільки створено з волі Вищих сил. ЗАБИРАЄМО КАТЕГОРИЧНІ ОЦІНКИ!

2. Образи

Провини немає, це символічний спосіб підтримувати взаємини або ілюзії, коли інші форми, менш взаємозалежні, не прийшли в практику співпраці в процесі життя. Провина – це накачування енергії в дуже зручний і доступний спосіб. Ображається тільки той, кому вигідно бути ображеним, адже тоді є про що подумати і як використати час. Внутрішні порожнечі психічного простору легко наповнюються образами. З ними ми не самотні – з нами завжди наш кривдник. ВІДПУСКАЄМО ОБРАЗИ Й ЗВИНУВАЧЕННЯ!

3. Засудження

Це спосіб підключення до чужого життя за допомогою «проговорення» своєї тіньової сторони «Я». Адже все, що нас так обурює в комусь, те, що ми засуджуємо – це і є наша тіньова, витіснена, невизнана частина себе, яка в такий спосіб безпечно знаходить цивілізований вихід у реальні простори нашої свідомості. Бо якщо не можемо дозволити собі це через низку причин, то хоч поговоримо про це. ПОЗБАВЛЯЄМОСЯ ВІД ЗВИЧКИ ЗАСУДЖУВАТИ!

4. Виправдання

Це залишки дитячих директив «Ти – не такий». От і доводиться постійно виправдовуватися, що, може, все ж «Я такий». Виправдання крадуть у людини енергію творчості й свободи самовираження, волю робити себе за своїм шаблоном мрії. Адже десь далеко, в глибинах цензури, вже багато років тому батьками або суспільством намальований портрет «такого, якого всі хочуть бачити» – комфортного і зручного. Але маю вас засмутити: ви все одно будете комусь не подобатися, і хтось вас не буде любити, і когось ви будете дратувати, і це норма. Це закон енергообміну. Тому краще спиратися на свій камертон цінностей і малювати себе самостійними виборами. ЗЦІЛЮЄМОСЯ ВІД ВИПРАВДАНЬ ПЕРЕД ІНШИМИ!

5. Очікування

Нам здається, що нам хтось щось «повинен», і ми можемо чекати на це все життя, фантазуючи, що «Хтось» знає, як нас правильно зрозуміти або як нас правильно любити. Але – на жаль. І це часто найбільший міф нашого життя. Адже ми й самі себе не дуже добре знаємо, оскільки все життя – це дорога до себе. Так хіба може хтось зрозуміти те, що поки незрозуміле чи не пізнане нами? Досліджуючи себе, можна вловити свої бажання, потреби й мотиви, ніжно узгодити їх з рідними людьми й радіти. І якщо вони приймуть вас і ваші бажання, то ви йдете одним шляхом життя. Якщо ні – значить у вас усе попереду й багато роботи в пізнанні себе. Нам ніхто не зможе допомогти, якщо ми не зрозуміємо, якої допомоги потребуємо. ОЧІКУЄМО ТІЛЬКИ ВІД СЕБЕ!

6. Обмеження

Часто ми самі собі будуємо обмеження і паркани можливостей, навіть не спробувавши, чи можемо ми це зробити. За допомогою обмежень ми самі каструємо наш потенціал досягнень і потоки нового, роблячи поспішні висновки з чужого досвіду або соціальних стереотипів. А в житті ж все по-різному. Зняти свої обмеження – це дуже страшно, але часто просто необхідно. Тільки сміливі підкорюють міста. Зручно контролювати своє життя за допомогою обмежень, але є і більш просунутий рівень – відповідальної свободи. ПЕРЕМАГАЄМО ВЛАСНІ ОБМЕЖЕННЯ!

7. Зачарування

Іноді, коли випадково або спеціально ми чимось чи кимось зачаровані, то не помічаємо іншого боку медалі й полярності, з якої виткане все в цьому світі. Тоді ми розглядаємо із захопленням тільки лицьову сторону події, ситуації, людини, забуваючи, що є виворіт, абсолютно непривабливий. Ми потрапляємо в пастку емоційно-чуттєвого реагування, ігноруємо логіку, як наслідок – отримуємо велику дозу розчарування, з якою досить часто складно впоратися. Не хочете розчаровуватися – не зачаровуйтеся, усе є все. І в прекрасному є частка огидного, і в наймерзеннішому є частка досконалого, усе є полярне. ДОЗУЄМО ЗАЧАРУВАННЯ!

https://www.facebook.com/watch/live/?extid=CL-UNK-UNK-UNK-AN_GK0T-GK1C&mibextid=1YhcI9R&ref=watch_permalink&v=935117850843190