Захист дітей – справа, що стосується всіх нас. Свобода від насильства стане можливою лише в тому разі, якщо ми, дорослі, виконуватимемо свої зобов’язання перед дітьми та діятимемо згідно з цими зобов’язаннями.

  «Ненавиджу бути дитиною, ненавиджу, коли мене б’ють, ненавиджу, коли це сприймають як належне.» – це вислів десятирічного хлопчика.

  Насильство щодо дітей в одному разі не можна виправдати чи прийняти. Держава зобов’язана захищати всіх дітей від усіх форм насильства. Міжнародне правозахисне право засновано на повазі людської гідності кожної людини. Діти, як люди, повинні одержувати не менший захист ніж дорослі.

  Крайні форми насильства щодо дітей, у тому числі сексуальна експлуатація й торгівля людьми, найгірші форми дитячої праці викликали загальнонародний протест та одностайне засудження, хоча швидких рішень цієї проблеми все ще немає.

  Тому багато дітей повсякденно піддаються фізичному, сексуальному та психологічному насильству вдома, в школі та у громадах.

  Діти століттями незримо й мовчки страждали від насильства з боку дорослих. Зараз коли все більше розголосу набирають відомості про масштаби й наслідки насильства щодо дітей не можна змушувати більше чекати на ефективний захист, на який вони, безперечно, мають право. Лише невелика частка всіх актів насильства щодо дітей набирає розголосу та розслідується, і до відповідальності притягується лише незначна кількість порушників. Насильство замовчується через різні причини. У дуже малих дітей немає можливості повідомити про насильство. Діти часто бояться репресій з боку порушників або втручання органів влади: обидва наслідки можуть погіршити їхнє загальне становище. Іноді насильство щодо дітей скоюють самі батьки: іноді батьки зберігають мовчання, якщо насильство скоєне іншими членами сім’ї або впливовими членами громади чи суспільства.

  Наслідки насильства щодо дітей розрізняються за характером і суворістю. Проте коротко – та і довготерміновий резонанс насильства може бути руйнівним. Насильство в ранньому дитинстві може вплинути на мозок дитини, що тільки розвивається. Коли діти довго зазнають насильства як жертви, чи то як свідки насильства, це може зруйнувати нервову та імунну системи й призвести до соціальних, емоційних розладів, а також до поведінки, що може спричинити хвороби, травми та соціальні проблеми.

  Насильство може призводити до поведінки, яка створює ризик для здоров’я, такої, як зловживання наркотиками та передчасна статева активність. Пов’язані з цим проблеми з психічним здоров’ям та соціальні проблеми включають тривогу, депресивні розлади, падіння продуктивності праці, порушення пам’яті, агресивну поведінку. Наявна інформація показує, що економічна вартість насильства щодо дітей у глобальному та національному масштабах дуже висока.

  Хоча зобов’язання правового характеру покладаються на державу, всі прошарки суспільства та всі люди повинні засудити насильство щодо дітей, запобігати йому та вживати заходів для надання допомоги дітям – жертвам насильства. Ніхто з нас не зможе дивитися дітям в очі, якщо ми будемо й надалі заохочувати будь-які форми насильства щодо них і дивитися на ці явища крізь пальці.

  Тому я звертаюсь до постраждалих, якщо такі є, та очевидці скоєного, не будьте байдужі, давайте відсіч порушникам закону, звертайтеся у відповідні органи державної влади по допомогу. Одним з таких органів являється відділення соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який знаходиться за адресою: смт Нова Ушиця, вул. Українських Козаків, 14. Тут вам завжди буде надана кваліфікована допомога. Можливі анонімні звернення за тел. 2-13-76.

  Хочу зазначити, що в нашому районі також проводилась щорічна акція «16 днів проти насильства» На базі навчальних закладів серед учнівської та студентської молоді проведено інформаційно-просвітницьку роботу в даному напрямку.

Завідуючий відділення соціальних служб для сім’ї,

дітей та молоді Чорноконь Віктор Васильович