«Обман: причини, наслідки та способи запобігання»

 Ваша дитина Вас обманює! Ви це розумієте, не зважаєте, вважаєте, що це так, мине, або ж Вас це звеселяє. І дарма! Саме зараз у Вас є можливість визначити причини та наслідки неправдивості дітей, і головне, в подальшому запобігти обману.

 Пізнаючи навколишній світ, діти намагаються зрозуміти його закони та навчитись виживати в сучасному суспільстві. Можливо таким чином наші діти захищають себе від конфліктів та ситуацій які для них є досить тривожними. Однак батькам, варто звернути на це увагу ще у ранньому віці задля того, щоб попередити перетворення фантазування дітей у нереальний світ подій.

 Отже, дитяча брехня – це найчастіше сигнал про процеси, які відбуваються з дитиною, і які ви досі не помітили.

 Чому ж діти вдаются до обману?

 Можливо це лише один із способів привернути на себе увагу, зазвичай вічно зайнятих дорослих. А от коли дитина сказала неправду, і була викрита батьками – таким чином стала об’єктом уваги на цілий вечір.

 Бувають і такі випадки, коли дошкільнята навмисне вигадують щось хороше, бажаючи похвали, доброго слова, обіймів, схвалення від близьких.

 Якщо дитина дошкільного віку прибріхує одноліткам, вона хоче створити собі образ успішності. Така неправда свідчить про невпевненість у собі, бажання самоствердитися у колі ровесників. Діти віком 8-9 років починають розуміти, що казати неправду погану не тому, що неправда не подобається дорослим, а тому, що на брехуна не можна покластися, йому не довіряють, з ним не хочуть дружити. І проте є причини, які змушують іти на обман. Вони так само хочуть визнання однолітків і бояться покарання батьків. У ці роки все життя дитини крутиться навколо успішності у навчанні. Це настільки важливо, що діти готові йти на обман з оцінками, аби тільки не виявитися в очах навколишніх неуспішним, невдахою. Окрім того й з’являється нова причина дитячої брехні – наслідування батьків, дорослих. Якщо мама каже по телефону, що тата немає вдома, хоча насправді він тут, то дитина засвоює таку модель поведінки.

 Підліток уже здатен усвідомлювати, що трапиться, якщо його неправду викриють. Які ж причини змушують його ризикувати репутацією? Можливо він захищає свій внутрішній світ від нетактовного втручання дорослих. У дітей підліткового віку брехня нерідко є формою бунту проти педагогів чи батьків, світу дорослих загалом.

 Настав час спілкуватися на рівних, поважати в дитині людину. Насамперед, поважати в підліткові його внутрішній світ. Так, це ще дитина, але вже доросла настільки, щоб мати свої таємниці, тому не треба без дозволу чіпати її речі, без стуку заходити в її кімнату.

 Отже,  причину дитячих обманів варто б  шукати в сім’ї, у ставленні батьків та інших членів родини, до дитини та один до одного, у вимогах, очікуваннях від дитини. Тому дорослим варто пам’ятати, інколи діти просто беруть приклад із своєї сім’ї!

 Психологи радять, як саме запобігти обману:

1. Уже після трьох років дітям необхідно, щоб дорослі помічали їхні досягнення.

2. Частіше хваліть свою дитину, запевняйте у своїй любові.

3. Домовтеся в родині про однакові вимоги. Дитина має чітко знати, що можна, а чого ні.

4. Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

5. Дотримуйтесь обіцянок, будьте вірними своєму слову. Навіть якщо через якісь обставини Ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, будьте чесними, поясніть дитині причину, через яку порушили її.

6. Будьте відвертими. У формуванні правильних і чесних відносин важливим є бажання дитини бути з Вами відвертим. Це бажання можна і потрібно стимулювати.

7. Оцінюйте наслідки обману. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх.

8. Умійте прощати. Якщо Ви ввели вдома «статусні» взаємини, незважаючи на вік, ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину.

9. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли Ваша дитина призналась вам у чомусь. Такі миті в житті дитини дуже важливі для неї.

10. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: Ваша дитина – це Ваше відображення!

11. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є. Не пропускайте шансів дати їй це від­чути. Повто­рюйте частіше заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»!!!

О.Захожа практичний психолог Центру

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*