8 липня відбувся вебінар на тему: «Алгоритм діяльності мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства за ознакою статі».
Організаторами заходу виступили Міністерство соціальної політики України спільно з Міжнародним благодійним фондом «Українська фундація громадського здоров’я».
Від міста Кам’янця-Подільського у вебінарі взяли участь: головний спеціаліст відділу соціальних гарантій, компенсацій та у справах сім’ї Департаменту соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради – Тетяна Заянчуковська та фахівець із соціальної роботи Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Анна Райчук.
8 липня, в День Родини, 13 сімей (в них 21 дитина), які перебувають на обліку Кам’янець-Подільськогоміського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді як такі, що опинились у складних життєвих обставинах через надзвичайно скрутне становище, отримали від благодійників міста допомогу у вигляді продуктів харчування.
У підлітковому віці питання зовнішності стає дуже актуальними. Підвищена увага до свого вигляду, глузування однолітків, необережні зауваження авторитетних для дівчинки осіб, особливо батька чи братів, некоректні промови заздрісних подруг можуть зіграти рокову роль у розвитку нервової анорексії. Таке трапляється, як правило, у соціально досить успішних сім’ях. До «групи ризику» входять родини, де існує «культ їжі», або протилежний підхід до харчування. Типи анорексії Анорексія буває двох типів: • Деструктивна коли особа просто різко обмежує обсяги з’їденої їжі. • Булімічна: спершу виникає переїдання значними об’ємами, а тоді миттєве очищення шлунка шляхом блювання і застосування засобів, що провокують діарею. Ознаки анорексії Підліткам влистиво обманювати батьків. Тож на перших етапах важко виявити анорексію. Має насторожити: різке падіння ваги (протягом місяця), дратівливість, відмова від прийому їжі в колі родини або друзів, зникнення після застілля. Дієта без мети Також до ознак анорексії можна віднести дієту без мети. Дівчина-підліток знаходиться у тому віці, коли під дією гормонів тіло змінюється. Вона сідає на дієту, щоб скинути зайву вагу. В такому випадку вона зазвичай ставить перед собою чітку мету: схуднути на три кілограми за місяць або «влізти» в тісні джинси. Якщо дівчина припиняє їсти без будь якої виразно поясненої мети, це може бути першою ознакою анорексичної поведінки. Дівчина-аноретик не жаліється ніколи. Навпаки, голодування викликає в неї почуття ейфорії. Сортування продуктів Для анорексика сісти за стіл – справжній іспит. Дівчина рахує калорії, відмовляється від жиру та цукру, нескінченно довго жує кожен шматочок їжі. Продукти не повинні перемішуватися та торкатися один одного. Гіперактивність Підліток під час дієти зазвичай відмовляється від виснажливих фізичних вправ, занять спортом, в той час як анорексик займається спортом, доводячи себе майже до нестями. Маскування Як тільки починається хвороба, дівчина-анорексик починає обирати вільний одяг, щоб приховати своє тіло. Вона вигадує різноманітні приводи для того, щоб не сідати за стіл. Дівчина це робить не заради насолоди, не за розрахунком, а скоріш за все для того, щоб не засмучувати своїх близьких. Не змушуйте їсти дитину насильно Що потрібно робити, якщо батьки побачили тривожні симптоми анорексії? Головне правило – без різких рухів. Ні в якому разі не можна змушувати дитину їсти насильно. Ніяких фраз, типу: «Їж! Ти худа, ходиш голодна». Дитина закриється і зробить все так, що ви навіть і не дізнаєтеся. Таким втручанням та надмірним контролем можна зробити тільки гірше. Порадьтеся із спеціалістом Якщо дитина каже, що вона хоче схуднути – порадьтесь із спеціалістом, який режим харчування дійсно допоможе стати стрункою і не завдасть шкоди організму, який інтенсивно розвивається; При першій же підозрі, що дитина не просто сіла на дієту, а робить це з метою стати схожою на якийсь безтілесний ідеал, намагайтесь зрозуміти причини цього рішення і негайно звертайтесь до лікаря. Худніть разом Худніть «разом» – не готуйте дитині окремо дієтичні страви, водночас ставлячи для себе різноманітні заборонені для неї делікатеси. Доведіть, що Ви будете завжди і у всьому поряд з Здоровий спосіб життя, а не вага Такі явища як анорексія рідко виникають на порожньому місці. Як і багато інших проблем, вони починаються з дрібниць, а потім стрімко набирають ходу. Від самого початку необхідно звертати увагу не на вагу дитини, а на здорове харчування і регулярні фізичні вправи. Перебільшена увага до ваги може спричини розвиток буліміі та анорексії. Коли батьки починають тиснути на дитину і наполягати, що їй треба схуднути, це призводить до прямо протилежного результату — переїдання й ожиріння. Не дражніть свою дитину, називаючи її «товстунцем» чи «пампушкою». Ви, звичайно ж, не хочете її скривдити, але діти дуже чутливі до подібних жартів. Не загострюйте увагу на стрункості Це чудово, коли у вашої доньки від природи струнка фігура, але не загострюйте постійно увагу на тому, як гарно бути худенькою. Адже саме худі діти найбільше наражаються на ризик розвитку нервової анорексії, оскільки їхній організм швидше розстається з калоріями. Коли ж вони постійно чують компліменти з приводу своєї фігури, у них може виникнути велика спокуса стати ще стрункішими і привабливішими. Досконалість — не завжди добре Деякі дослідження показують, що діти, які хворіють на розлад харчування, часто намагаються бути досконалими в усьому. Вони прагнуть будь-що перевершити своїх однокласників. З такими дітьми необхідно проводити постійну роботу, щоб стримати в них прагнення досягти успіху за будь-яку ціну. Постарайтеся зацікавити дитину яким-небудь командним видом спорту, а не індивідуальним, що часто-густо надто впливає на особистість. Якщо дитина ходить на танці чи музику, підшукайте для неї викладача, який більше уваги приділяє творчості і самовираженню, ніж досконалості техніки. Стежте за собою Стежте за своєю власною поведінкою. Якщо ви постійно сидите на якійсь дієті, то цим показуєте дитині, що з вагою неодмінно треба боротися. Коли ж вам справді треба схуднути, найкраще подати це для дитини як частину загального плану з організації більш здорового способу життя, а не звичайне бажання виглядати більш привабливо. Як ідея має виступати зміцнення здоров’я, що більш ефективно вплине на дитину. І на завершення якщо ви всеж зіштовхнулися з проблемою – усвідомте дві речі: самі ви не справитеся, аноректик ніколи не визнає свою хворобу. Вам потрібно звертатися до спеціалістів – психолога, дієтолога, гастроентеролога, ендокринолога. Анорексія не “пройде сама”, не мине від вмовлянь, погроз чи розмов, не “переростеться”. Це серйозна хвороба, яку треба кваліфіковано лікувати.
