САМОТНІСТЬ

Популярні

IMG_20200512_173252_006  Багато хто вважає карантин, або, як його ще називають соціальне дистанціювання мрією всіх інтровертів, а для когось це справжнє випробування. Насправді ж, незалежно від темпераменту, кожному та кожній з нас іноді потрібна підтримка, розмова, обійми. Водночас іноді варто побути на самоті. Які позитиви цього стану і як він змінює нас з’ясуємо сьогодні у рубриці «Поради психолога». Вітаю. https://youtu.be/xlHqYwASv_8?list=PLVJ4-V8zsib9e0nvGQ0gq2UKDWRPMlEYQ
Бути наодинці не означає бути самотнім 
  Ми залишаємося наодинці, коли нікого немає вдома або коли сусіди по квартирі кудись поїхали. Словом, це відбувається тоді, коли фізично крім нас поруч нікого немає. Це зовсім необов’язково означає, що нам сумно, загалом цей факт ніяк не впливає на наш настрій. Часто це плутають із почуттям самотності. Насправді самотньою людина може бути як наодинці, так і коли хтось є поруч. Тому, коли ви залишилися вдома один/одна, не слід одразу налаштовувати себе на настрій самотності, якщо насправді вас це зовсім не турбує. 
Говоріть про свої почуття 
  У кожного може виникнути відчуття самотності та бажання з кимось поговорити. Зовсім не обов’язково писати або дзвонити людям, прямо кажучи, що ви почуваєтесь самотньо. Навряд чи ви захочете навіть таке казати комусь. Достатньо просто запитати як справи і почати розмову. Люди, з якими вам цікаво і яких ви вважаєте близькими, скоріш за все підтримають вас, навіть простою розмовою. 
Обирайте якість, а не кількість 
  Інстаграм, фейсбук, твіттер… Цей список можна продовжувати нескінченно довго, так само довго, як і сидіти в соціальних мережах під час карантину. Нові записи та твіти з’являються щохвилини. Якщо викласти фото, можна одразу отримати десятки коментарів та повідомлень. Але чи насправді ці знаки уваги дарують нам справжнє відчуття близького спілкування? Іноді кількість не гарантує вам очікуваного результату. Згадайте про двох, трьох, навіть одну людину, з якою ви б хотіли поспілкуватися. І замість постити нову сторі з котиком в інстаграмі — напишіть цьому хлопцю або дівчині.
Розклад дня 
  Розробіть новий розклад дня, максимально наповнивши його корисними справами. До нього можуть входити найрізноманітніші пункти, наприклад, прочитати сто сторінок книги, випрати штори, подзвонити подрузі.  Важливим є час для розвитку, можна пройти онлайн навчання, навчитись готувати нові страви, зайнятись творчістю, має бути й час щоб побути зі своїми думками, проаналізувати їх. Взагалі, коли є план, у людей виникає відчуття, що вони контролюють своє життя і ситуацію, що є важливим для психічного здоров’я. Важливо зберегти ритуали з докарантинного періоду – наприклад, просинатися і засинати в той самий час, що й раніше, пити каву коли звикли, щоб було відчуття, що людина контролює своє життя. В той же час, потрібно вводити нові ритуали, хобі, вчити іноземну мову тощо.
Цінність усамітнення 
Знаходьте задоволення в компанії самих себе. Змиріться зі своїм оточенням. Багато людей хочуть знайти собі компанію (не має значення, з кого вона буде складатися) через страх порожнечі та дискомфорту, спричинених почуттям самотності. Але пошук товариства інших людей, як відчайдушна спроба уникнути усамітнення, зробить вас ще більш самотніми.  Один з головних уроків з отримання задоволення – зосередити свою увагу на речах, за які ви вдячні, а не на бажанні того, що у вас вже є.
Поради психолога: Дізнайтеся краще про своє самотнє «я» 
  Прийміть те, ким ви є. Інтроверти часто сприймають свої соціальні ролі в негативному ключі. Порівняно з екстравертами вони здаються собі невпевненими і марними. Як правило, у інтровертів мало друзів, які готові зустрітися з ними в будь-який час.
  Будьте чесні з собою: ви можете мати всього декілька друзів, насолоджуватися самотою і при цьому не відчувати самотності. Займайтеся тим, що вас захоплює – це може звести вас з однодумцями.
  За словами Віктора Франкла, “Людина повинна бути сама. Лише на самоті вона розуміє, що не є самотньою і ніколи такою не була”. Не бійтеся усамітнення, цінуйте його як можливість краще зрозуміти себе.

Поширеніші проблеми підлітків та їх вирішення

Популярні

IMG_20200512_105038_974  Підлітковий вік – це час змін. Підлітки вразливі, нерідко потрапляють у тенета шкідливих звичок, а це – крок до серйозних проблем у дорослому віці. Досить часто батьки не в змозі дати раду проблемній поведінці своєї дитини.
Розгляньмо, які проблеми найпоширеніші в дітей підліткового віку і як батьки можуть із цим упоратися.
Як зарадити проблемам підлітків
Підлітковий вік непросто пережити і дітям, і їхнім батькам. Єдиний спосіб здолати проблеми цього віку – знати про них усе й бути до них готовими. Ось низка проблем, з якими досить часто стикаються підлітки.
1. Фізичні зміни – Зміни в зовнішньому вигляді
 Нормальна поведінка: підлітки дотримуються моди, тому можуть зухвало вдягатися або фарбувати волосся в неприродні кольори. Навіть якщо дитина заявляє про своє бажання зробити собі тату – утримайтеся від жорсткої критики, це не найгірше, що вона може зробити.  Погляди можуть змінитися, коли зміниться мода. У дівчаток формуються груди, і спочатку це може спричиняти незручності. Дівчатка починають усвідомлювати свою фігуру. У хлопчиків ламається голос і починає рости волосся на обличчі. Це найпомітніша зміна, яка відбувається з ними в підлітковому віці. Головною проблемою для підлітків є прищі.
Збільшується м’язова маса. Іноді це призводить до надлишкової маси тіла.
Посилюється запах тіла.
  Тривожні сигнали: зміни в зовнішньому вигляді повинні насторожити вас у тому випадку, якщо вони супроводжуються проблемами в школі або іншими проявами поганої поведінки. Звертайте особливу увагу на те, чи немає на тілі підлітка слідів порізів або інших каліцтв, чи не змінювалася різко його вага останнім часом.
Фізичні зміни в підлітків відбуваються через зміну їх гормонального фону.
Рекомендації
  Кращий спосіб допомогти дитині пройти через цей період – це розповісти їй про зміни, що з нею відбуваються.
  Поясніть підлітку, що зміни тіла – це нормально. Їх переживає кожен підліток. Надайте допомогу  при адаптації до змін: визнайте зміни самі й допоможіть дитині визнати їх. Привчіть дитину до здорового раціону і фізичних вправ. Це стане запорукою її здоров’я й гарної фізичної форми.
 2. Емоційні зміни – Зміни настрою
  Нормальна поведінка: гормональні зміни й особливості розвитку дитини призводять до того, що  часто змінюється настрій, дитина стає дратівлива і відчуває труднощі з контролем емоцій. Зміни гормонального фону викликають у підлітків не тільки фізичні, а й емоційні зміни. Підлітки бувають надмірно емоційні (і це теж пов’язано з гормонами). Геть усе може зробити їх щасливими, сумними або злими.
Дівчатка-підлітки занадто вразливі й часто плачуть. Часті перепади настрою властиві і хлопчикам, і дівчаткам. Фізичні зміни стають причиною появи саморефлексії в підлітків. Діти, які рано досягають статевої зрілості, можуть почуватися дивно.
  У підлітковому віці діти часто усвідомлюють власну неповноцінність або, навпаки, перевагу над іншими. В дітей часто виникають думки про секс. Це може викликати в них почуття провини.
  Тривожні сигнали: різкі зміни в характері, погана успішність, постійне занепокоєння та смуток або проблеми зі сном можуть свідчити про депресію, булінг або інші емоційні проблеми. Поставтеся серйозно до будь-яких згадок підлітка про суїцид.
Рекомендації 
  Допоможіть дитині подбати про себе. Скажіть йому, що цілком нормально відчувати те, що він відчуває.
  Заохочуйте дитину займатися фізичними вправами. Фізична активність підтримує в організмі рівень «гормону щастя» серотоніну, що відповідає за позитивні почуття.
Заохочуйте підлітка говорити. Слухайте його без осуду. Не давайте йому порад, якщо він до них не готовий. Поговоріть із дитиною про те, як ви переживали свій підлітковий вік. Це дасть змогу зрозуміти, що почуватися так, як він почувається, – цілком нормально. Мотивуйте дитину займатися тим, що їй подобається, оскільки це допоможе їй скерувати емоції у творче русло.
 3. Зміни в поведінці – Постійні суперечки й опір
  Нормальна поведінка: прагнучи отримати незалежність, діти часто сперечаються з батьками. Емоції, що їх відчуває підліток, здатні спричинити у нього імпульсивну поведінку, яка нерідко шкодить і йому самому, і людям навколо. Імпульсивна поведінка типова для дітей підліткового віку і триває упродовж усього цього періоду. Діти в цей період ставлять під сумнів установлені батьками правила і роблять те, що самі вважають за доцільне. У підлітків інтенсивно розвивається мозок. Це робить їх примхливими й упертими. Гормональні зміни у хлопчиків-підлітків штовхають їх до фізичних протистоянь. Вони також люблять слухати гучну музику. Прагнучи стати більш самостійними, підлітки хочуть спробувати щось нове й ризикувати. Це виявляється в легковажній поведінці. 
  Брехня – одна з найпоширеніших поведінкових проблем серед дітей. Підлітки брешуть, аби уникнути конфліктів із батьками або через страх.
  Тривожні сигнали: посилення суперечки, прояви жорстокості вдома. Дитина вплутується в бійки та вчиняє протиправні вчинки. Всі ці ознаки свідчать про ненормальну поведінку підлітка.
Рекомендації 
  Проблеми з поведінкою підлітків завдають багато незручностей батькам. Але пам’ятайте, що це – тимчасовий етап, і він цілком природний.
  Щоб виправити поведінку підлітка, важливо заручитися його довірою. Поговоріть із ним, вислухайте його. Не варто критикувати, бо це тільки погіршить ситуацію. Дайте зрозуміти дитині, що ви любите його таким, яким він є. Мотивуйте його завжди залишатися собою, а не підлаштовуватися під інших. Пам’ятайте, що дитина тією чи іншою мірою залежить від своїх емоцій, а тому потребує вашої підтримки. Допоможіть йому: розкажіть, як ви дієте, відчуваючи смуток, злість, ревнощі тощо. Ваші підказки стануть йому в нагоді, коли він даватиме раду власним емоційним проблемам.
Агресія й жорстокість
  Агресія особливо часто властива хлопчикам-підліткам. У них розвиваються м’язи, грубшає голос, спостерігається період активного росту. Крім того, вони стають емоційно більш вразливими. Підлітки часто вплутуються в шкільні бійки. Кожна людина має право на фізичну безпеку. Якщо підліток проявляє жорстокість у ставленні до вас – негайно зверніться по допомогу до родичів, друзів сім’ї або, за крайньої необхідності, в поліцію. Це не означає, що ви не любите свою дитину – просто особиста безпека повинна бути для вас на першому місці.
  У підлітковому віці гнівливими стають не тільки хлопчики, а й дівчатка. Однак вони найчастіше виявляють гнів вербально, а не фізично. Хлопчики більше схильні розбивати речі, ляскати дверима або бити кулаком в стіну, коли перебувають у гніві. Іноді діти вихлюпують свій гнів на батьків. Без сумніву, це засмучує і тривожить усіх батьків, особливо матерів, які виховують дітей без чоловіка. Однак не варто миритися з такою поведінкою підлітка – це шкідливо як для нього, так і для вас.
Ще гіршим є те, що підлітки можуть почати знущатися над однолітками. Це – крок до серйозних проблем. Дитина може потрапити в погану компанію й чинити незаконні дії. Імпульсивна поведінка підлітків може призводити до серйозних наслідків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно 180 підлітків у всьому світі гине від насильства з боку однолітків.
  Ознаки жорстокої поведінки в підлітків
  Ні для кого не таємниця, що підліткова жорстокість сьогодні – надзвичайно актуальна проблема, і її масштаби постійно зростають. Кіно й телебачення роблять з жорстокості елемент шоу, інтернет-сайти часто пропонують глядачеві відповідний контент, комп’ютерні ігри провокують підлітків на прояв жорстокості в реальному житті. Звичайно, не кожен підліток настільки схильний до даного впливу, але групу ризику становлять емоційно нестійкі підлітки або ті, хто страждає на різні психічні розлади. Наслідки такого впливу можуть бути трагічними. Батькам потрібно звертати особливу увагу на наступні сигнали:
• підліток грає з будь-якого роду зброєю;
• підліток сильно захоплений жорстокими комп’ютерними іграми, фільмами або інтернет-сайтами, які пропагують жорстокість;
• підліток загрожує тим, хто його оточує, або замішаний в буллінгу;
• підліток уголос фантазує про те, як жорстоко він вчинив би з ким-небудь;
• підліток проявляє жорстокість у ставленні до тварин.
 Як поводитися з розлюченим підлітком
  Багатьом підліткам важко справлятися з гнівом, і тому вони приховують його за різними емоціями, такими як фрустрація, збентеження, смуток, страх, сором тощо. Коли підліток не може впоратися з почуттями, він може накинутися на опонента, піддаючи інших і себе ризику. У більшості випадків підлітки не можуть усвідомити свій гнів, висловити його прийнятним способом або попросити підтримки.
Завдання батьків у такому випадку – допомогти впоратися з емоціями й навчити висловлювати гнів більш конструктивно. Для цього дотримуйтеся таких рекомендацій:
• Установіть межі, правила й покарання за їх порушення. Коли ви й ваша дитина спокійні, поясніть їй, що відчувати гнів – це нормально, але важливо знайти прийнятний спосіб висловлювати його. Якщо підліток накидається на вас, він повинен понести покарання. Наприклад, позбутися будь-яких домашніх привілеїв або навіть мати справу з поліцією. У підлітковому віці межі й правила потрібні більше, ніж будь-коли.
• Спробуйте зрозуміти, що ховається за гнівом підлітка. Він засмучений чи перебуває в депресії? Можливо, підліток так поводиться тому, що в його друзів є речі, які він не може собі дозволити? А можливо, підлітку просто потрібно, щоб його вислухали й не засуджували?
• Будьте уважні до тривожних сигналів. Можливо, ваш підліток перед спалахами гніву відчуває головний біль або починає ходити по кімнаті? Або, можливо, у нього викликає злість певний шкільний предмет? Коли людина може збагнути, що викликає в неї злість – їй стає легше контролювати емоції й не допустити, щоб вони вийшли з-під контролю.
• Допоможіть дитині знайти здоровий спосіб контролювати гнів. Для цього добре підійдуть фізичні вправи: біг, їзда на велосипеді, скелелазіння або командні види спорту. Побити боксерську грушу – також ефективний спосіб упоратися з нападом гніву. Щоб заспокоїтися, можна також танцювати або грати гучну музику. Деякі підлітки використовують для цього творчість: малюють або пишуть.
• Надайте підлітку простір, де він зможе заспокоїтися. Коли підліток відчуває гнів, йому потрібне безпечне місце, де він зможе опанувати себе. Не переслідуйте свого підлітка, не вимагайте негайних вибачень чи пояснень, поки напад гніву не минув – це тільки погіршить ситуацію або навіть спровокує фізичну агресію.
• Учіться справлятися з власним гнівом. Ви не зможете допомогти підлітку, якщо самі втрачаєте самовладання. У будь-якій ситуації вам необхідно залишатися спокійними та врівноваженими, незважаючи на всі можливі провокації підлітка. Якщо в сім’ї прийнято кричати або кидати речі, підліток засвоює, що так висловлювати гнів цілком допустимо.
  Коли ви обізнані – значить, у змозі допомогти
  Колись ви самі були підлітками. Але як тільки ваша дитина вступає в підлітковий вік, вам здається, що ви не знаєте про підлітків геть нічого. Зрозумійте: ви вже проживали все те, із чим стикається ваш підліток. Будьте уважні й постарайтеся зрозуміти, що він відчуває. Це допоможе впоратися з багатьма проблемами
 4. Куріння, алкоголь і наркотики 
  Нормальна поведінка: більшість підлітків рано чи пізно пробують алкоголь і сигарети. Батькам потрібно чесно й відверто поговорити з підлітком, щоб переконатися, що ці експерименти не переросли в залежність.
  Найчастіше підлітки пробують цигарки, алкоголь або наркотики під тиском однолітків. Схильність до ризикованої поведінки , «Гострі відчуття», якщо їх не припинити, здатні перерости в шкідливу звичку.
  Якщо хтось із батьків палить або вживає алкоголь, це може стати прикладом для наслідування. Низька самооцінка або бажання здатися «крутим» нерідко підштовхують дітей до вживання алкоголю або наркотиків. Якщо алкоголь або цигарки легкодоступні, виникає спокуса їх спробувати. 
  Тривожні сигнали: якщо випадки вживання алкоголю або наркотиків повторюються або супроводжуються проблемами в школі – є ризик алкогольної або наркотичної залежності.
Рекомендації
  Будьте уважні до поведінки вашої дитини. Звертайте увагу на те, чи добрі у неї апетит і сон. Не стежте за дитиною і не звинувачуйте її в тих чи інших провинах. Заохочуйте її бути чесною, ділитися з вами своїми думками. Обговорюйте з нею її проблеми.
  Якщо дитина не хоче розмовляти з вами. Не змушуйте дитину здавати аналізи на наркотики, оскільки це може призвести до конфліктів між вами.
При крайній потребі зверніться по допомогу до лікаря, він може поставити дитині декілька запитань, щоб з’ясувати, чи вживає вона алкоголь або наркотики.
5 Сексуальне здоров’я й венеричні захворювання
  Розвиток вторинних статевих ознак у підлітків викликає в них незвичні почуття й заохочує їх досліджувати власне тіло. У цьому віці у підлітків відбуваються перший поцілунок, перший повільний танець, перше побачення тощо. Без опіки батьків дитина може почати статеве життя раніше, ніж буде до цього готовий, та не готові батьки. Така ситуація може призвести до небажаної вагітності. Це найбільший ризик, із яким стикаються дівчатка-підлітки. Незахищений секс також може спричинити низку венеричних хвороб.
Рекомендації
  Поговоріть із дитиною про сексуальне життя. Ваше завдання – пояснити їй важливість безпечного сексу. Гормональні зміни змушують підлітків діяти імпульсивно. Тому вам варто поспілкуватися про наслідки незахищеного сексу і його вплив на все подальше життя. Поінформованість – єдиний спосіб запобігти ранній вагітності й венеричним захворюванням у підлітків.
 6 Соціальне життя
  Нормальна поведінка:
  Під час статевого дозрівання підлітків починає цікавити протилежна стать. У цей період у них починають розвиватися статеві органи. Підлітки можуть ніяково почуватися в різних соціальних ситуаціях. Підлітки перебувають у пошуку образу власного «Я». Вони шукають зразки для наслідування вдома або серед свого кола спілкування. Підлітки часто думають над тим, які вчинки є правильними й неправильними. Вони сумніваються стосовно багатьох явищ. Потрібен час, щоб вивчити та прийняти свою сексуальність. І дівчатка, і хлопчики переживають «дивні» почуття у ставленні до протилежної статі й часто не знають, що із цим робити. У підлітковому віці діти починають ходити на побачення. Вони неохоче говорять про це з батьками. Ще одним важливим аспектом соціального життя підлітка є конкуренція. Діти у всьому змагаються один з одним. Це свідчить про той чи інший рівень їхньої самооцінки. Думки й почуття, пов’язані із сексом, можуть здатися дитині неправильними. Вони нерідко відчувають провину із цього приводу. Коло спілкування підлітка розширюється. Він спілкується з друзями наживо, телефоном, у соціальних мережах тощо.
  Тривожні сигнали: варто насторожитися, якщо в підлітка різко змінилося коло спілкування (особливо, якщо нові друзі схиляють його до поганої поведінки), коли він протестує проти справедливих правил і обмежень або бреше, щоб уникнути покарання. Також про будь-які проблеми може свідчити те, що підліток багато часу проводить на самоті, або приховує від вас своїх нових знайомих.
  Рекомендації
  Знайомства та стосунки – це делікатні питання, про які підліток може говорити досить неохоче. Не ставте його в незручне становище. Якщо спілкуєтеся на такі теми, робіть це розважливо. Прийміть факт, що дитина більше часу проводить із друзями, ніж із вами. Просто дайте йому зрозуміти, що ви завжди будете поряд, коли йому це знадобиться. Діліться з дитиною своїм життєвим досвідом. Розповідайте історії, що траплялися з вами в підлітковому віці. Це може бути корисним.
 7. Інтернет-залежність
  Нормальна поведінка: Поява соціальних мереж багато в чому змінила спілкування між людьми. Особливо на підлітків впливає Інтернет. Підлітки нерідко годинами розмовляють телефоном, листуються в соціальних мережах або просто грають в ігри. Якщо підліток проводить багато часу перед комп’ютером, це ще не означає, що він залежний від Інтернету. Але він міг би з більшою користю для себе скористатися часом, який проводить перед комп’ютером.
Тривожні сигнали:
  Підлітки, котрі надмірно захоплюються інтернетом, зазвичай мають менше друзів і менш активне соціальне життя. Вони проводять час на самоті перед монітором. Інтернет – залежність також зменшує фізичну активність. Це формує нездоровий і малорухливий спосіб життя. Зменшує з часом потребу в спілкуванні в цілому. Така поведінка негативно впливає на успішність підлітків.
Рекомендації
  Не забороняйте дитині користуватися інтернетом. Це лише зробить дитину упертішою у своєму бажанні відвідувати всесвітню мережу. Натомість мотивуйте сина або дочку зайнятися іншими справами. Ви можете контролювати дитину, але вона, імовірно, сприйме це вороже. Пам’ятайте, що вона вже не малюк і має право на самостійні рішення. Підказуйте дітям правильні рішення, але ніколи не приймайте рішень за них. Організовуйте заходи, що змусять спілкуватися наживо з іншими людьми, наприклад, сімейні вечері. Установіть у домі обмеження щодо використання електронних пристроїв. Наприклад, визначте час, коли дитині не можна користуватися мобільним телефоном. Але в свою чергу теж дотримуйтесь встановлених вами правил.

Як виховувати дівчинку?

Kak-vospitat-devochku-uverennoj-i-schastlivoj  Відбулася довгождана диво, і у вашому будинку з’явилася крихітка. Вона ще зовсім маленька і беззахисна, але вже леді, і голосок її не сплутаєш ні з яким хлопцем. У цей самий час молоді батьки вперше задаються питанням: «Як правильно виховувати дівчинку, щоб з неї виростити щасливу жінку. https://youtu.be/iCt1wOog-k0?list=PLVJ4-V8zsib9e0nvGQ0gq2UKDWRPMlEYQ
Компліменти, а не критика
  Орієнтовно у чотири роки батьки помічають, що їхня дочка постійно крутиться перед дзеркалом. У виховних цілях багато хто починає критикувати дівчаток. Нібито є і кращі, і гарніші, і те у неї не так, і це не сяк. Запам’ятайте — критикою ви вселяєте дитині непевність у собі, а для дівчинки сумніви у власній красі це справжня трагедія, яка закінчується величезною кількістю комплексів. Тому підтримуйте та не скупіться на компліменти.
Контакт з батьками
  Чомусь багато мам і тат переконані, що близькі стосунки з ними можуть призвести до деформації особистості дитини. Поширеними в останній час стали такі особливості виховання дівчинок у родині — дитині не можна спати поряд з мамою, тому що це нібито змінить сексуальну орієнтацію, а про те, щоб обійняти тата взагалі мови бути не може! Батьки часто не звертають уваги на бажання дочок бути до них ближче, оскільки це може призвести до виникнення сексуального потягу. Насправді все з точністю до навпаки. Позбавлення дівчинки батьківської любові і ласки може привести до більш сумних наслідків. Пам’ятайте, що підсвідомо жінка шукає супутника життя за образом і подобою батька. Тому саме з татом у дитини повинна бути тісна дружба. Крім того, дитина обов’язково буде спостерігати, як батько ставиться до мами. В майбутньому дівчинка може перейняти ту модель сім’ї, в якій вона виховувалася.
Не говоріть погано про чоловіків
  Якщо з певних причин донька росте без тата запам’ятайте головне правило – ніколи не кажіть при дитині погано про батька і про чоловіків у цілому. У дівчинки може сформуватися неприязнь до всього чоловічого, а від цього і нерозбірливість у стосунках з чоловіками; Мама повинна подавати приклад у відносинах з протилежною статтю. Якщо ви самі прагнете налагодити особисте життя, намагайтеся щоб дитина не бачила у вашому будинку натовпу залицяльників і не подумала, що так і повинно бути. У майбутньому це може призвести як до боязні чоловіків, так і, навпаки, до гіперсексуальності.
Привчайте, але не перенавантажуйте хатніми справами
  Не слід забороняти дівчинці допомагати. Встановлюючи заборони і обумовлюючи її дії можна розвинути комплекс неповноцінності, який негативно позначиться на її жіночності. Починаючи з трьох років, дівчинці можна довірити виконувати якусь роботу самостійно, наприклад, наводити порядок у своїй кімнаті, але ні в якому разі не переробляйте за нею її роботу, вона сприйме це як образу. Привчайте до праці, але не змушуйте дитину виконувати вашу ж роботу. Ви позбавляєте дівчинку дитинства, перетворюючи її в покірливу покоївку. Фраза «Ти дівчинка, тому повинна», здатна надовго може відбити у дитини бажання належати до жіночої статі.
Гра як метод виховання
  Ігри для маленьких дівчаток слід підбирати такі, в яких вони зможуть почерпнути жіночність. Так граючи з лялькою, дівчинка вчиться підбирати вбрання, а трохи пізніше зможе сама його створювати, розчісувати волосся і піклуватися про ближніх. Уміння піклуватися і доглядати закладається на дуже ранніх термінах розвитку малечі, приблизно в 1,5-2 роки, а сприяють цьому дбайливе ставлення матері та інших членів сім’ї один до одного та ігри, наприклад, з лялькою і домашніми тваринами.
Почуття впевненності
  На думку багатьох батьків дівчатка повинні бути тихими і слухняними. Це помилкове судження. Чому дівчинка повинна підкорятися майбутньому чоловікові? Чи не краще виховати в ній почуття впевненості в собі та вміння самостійно приймати рішення? Сучасна психологія виховання дівчаток така, що якщо виростити їх тихими і покірливими, то вони будуть глибоко нещасні в особистому житті та будуть не в силах  його змінити.
Тонкощі підліткового віку
  Коли дівчинка у підлітковому віці не робіть їй зауважень з приводу  її зовнішністі. Багато дівчаток комплексують, порівнюючи себе з подругами, які виглядають краще і старше. Не забороняйте дівчинці носити речі, які їй подобаються. Думка ровесників у дітей-підлітків стоїть на першому місці і батьківський авторитет у цьому віці мало їх хвилює; заохочуйте захоплення дівчинки-підлітка. Нехай це буде музика, танці, ігри. Дитина повинна займатися всім, що дозволяє виплеснути то кількість енергії, яка є в її організмі.
  І нарешті, найголовніше. Яким би не був вік вашої дочки, постарайтеся стати їй другом і авторитетом, на який можна рівнятися. Тільки близькі емоційні стосунки з батьками є гарантією правильного виховання справжньої леді.

Продовжено навчання на вебінарах Мінсоцполітики

1  Спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді продовжують брати участь у серії навчальних вебінарів Міністерства соціальної політики «Захист дітей та підтримка сімей в умовах пандемії Covid-19».

  Сьомого травня відбувся другий вебінар на тему: «Забезпечення безпеки дітей».

  Зі вступним словом до учасників звернувся генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Роман Колбаса.

  Під час другого вебінару були озвучені відповіді на запитання першого вебінару, інструкції та напрацювання з теми заходу, а також висвітлені аспекти застосування міжнародної бази щодо нормативно-правового підґрунтя щодо безпеки дітей. Особливу увагу було приділено відповідальності батьків за безпеку дітей.

  Для спеціалістів Кам’янець-Подільського міського Центру нагальними у практичному застосовуванні стали такі теми: «Ознаки небезпеки для дитини, суб’єкти виявлення та здійснення оцінки безпеки» та «Алгоритми здійснення оцінки безпеки».

«Я» та ставлення до СЕБЕ»

  Для молоді з Центру адаптації та реінтеграції «Хмельницький центр здорової молоді» Міжнародної Антинаркотичної Асоціації, практичним психологом ХМЦСССДМ Ольгою Захожою проведено online зустріч на тему: «Я» та ставлення до СЕБЕ».
  Під час зустрічі молодь спільно з психологом розглянули питання заниженої й завищеної самооцінки, та їх вплив на формування особистості. 
  В процесі групової роботи виконуючи вправу «Хто Я?» шляхом ведення внутрішнього діалогу спробували дати собі відповідь на питання «хто Я, чого хочу досягнути та які мої дії?».
  Підводячи підсумки чергової зустрічі, ми дійшли висновку, що недоліки є у кожної людини, проте не дарма кажуть, що визнання – перший крок на шляху до розв’язання проблеми. Поки людина не визнає, що потребує змін, вона ризикуєте застрягти у вирі самознищення та низької самооцінки. Краще вчасно визнати наявність проблеми і докласти зусиль для її вирішення. Звичайно, може не вийти з першого разу, але це не привід здаватися та опускати руки!!! 
  А завдяки спільній ПІДТРИМЦІ, ВІРІ, ПОВАЗІ до кожного з учасників групи – ми зможемо все!!!
FB_IMG_1588666358619 FB_IMG_1588666372360

Чому важливо просити вибачення у дитини?

Популярні

5600_ua  Чи потрібно просити вибачення у дитини? Чи батьки завжди праві, і не зобов’язані вибачатися перед дитиною за гнів? Іноді батьки помилково вважають, що якщо вони визнають свою неправоту, дитина втратить довіру до них, буде відчувати себе незахищеною перед великим і страшним світом. Або ж навпаки донька чи син  перестане їх слухатися і сприймати всерйоз. Такі побоюування  зрозумілі, однак невірні.
  Довіра = чесність 
  Діти довіряють батькам, коли вони чесні з ними. Дитяча впевненість в собі буде рости через усвідомлення того, що і тато, і мама можуть робити помилки. Вони будуть бачити емоційно зрілих батьків, які можуть визнавати свої помилки і просити вибачення за них. 
  Напис на екані: Вибачайтеся якщо не праві 
  У яких випадках варто вибачатися перед дітьми? Відповідь на це питання може здатися очевидною, але це не так. Йдеться про справжні вибачення, а не сказані по ходу справи, побутові “вибач”. Наприклад, якщо ви звинуватили дитину в чомусь, чого вона не робила, і потім дізналися правду, ви повинні вибачитися перед нею. А якщо дитина засмучена через те, що її попросили прибрати в своїй кімнаті, але вона цього робити не хоче, то вибачатися не потрібно. Вибачатися за дисципліну в вихованні дитини – це поганий метод. 
  Поведінка оточуючих — це їх відповідальність 
  Не потрібно вибачатися і за поведінку оточуючих. Це не ви обізвали вашу дитину, це зробив її брат. Тому попрацюйте з братом, щоб той загладив свою провину. Вибачившись перед дитиною, замість кривдника, ви не допоможете нікому з двох. 
  Вибачення без емоцій 
  Вибачайтеся лише після того, як ви і дитина охололи і заспокоїлися.
  Висловлюйтеся коротко. Не обов’язково пояснювати всі думки на той момент, коли ви були неправі. Просто дайте дитині зрозуміти, що визнаєте свою неправоту і скажіть, що хочете вибачитися за те, що сказали або зробили тоді. Без «але». Не використовуйте в вибаченнях слово “але”. Це важливо! Не кажіть: “Мені шкода, що я накричала на тебе, але ти повинен був прибрати!”. Ваша дитина не несе відповідальності за ваше погану поведінку – навіть якщо вона було наслідком того, що вона щось зробила не так. Тільки ви несете відповідальність за свої слова і поведінку. Забудьте ситуацію одразу після вибачень і загладжування провини. Не дозволяйте дитині заграватися з цим і тягнути. І самі не дорікайте їй довго за проступки. Після того, як вибачення прийнято, рухаємося далі. 
  Уміння просити вибачення у дитини – це здоровий спосіб підтримувати відносини в родині і навчити дітей вести себе гідно, коли вони зроблять свої помилки. Адже діти беруть приклад з того, що ми робимо, а не з того, що ми говоримо.

Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді інформує: 4 травня – Міжнародний день протидії булінгу

unnamed  В Україні цей день відзначають вдруге.

  За даними ЮНІСЕФ, у 2019 році майже 70% дітей по всьому світу потерпали від цькування з боку однолітків. Водночас Україна посідала 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

  19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Також відповідним пунктом про булінг (цькування) було доповнено і Закон України «Про освіту».

  З питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів). Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

  У місті Кам’янці-Подільському безпосередньо можна звернутися до працівників сектору ювенальної превенції міського відділу поліції (102) та до спеціалістів Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (03849) 91429).

  До відома.

  Булінг (цькування) — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (Закон України «Про освіту»).

  Ознаки булінгу:

  • систематичність;
  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види булінгу:

  • фізичний – штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо;
  • економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення особистих речей жертви, вимагання грошей тощо;
  • психологічний – поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо;
  • сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомка відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образиливих чуток тощо;
  • кібербулінг – приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, зйомка на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).

Відповідальність за вчинення булінгу:

  У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування).

Забезпечення прав дітей в умовах карантину

  На виконання листів Уповноважено Президента України з прав дітей, Міністерства соціальної політики України, Хмельницької обласної адміністрації щодо посилання контролю забезпечення захисту прав дітей та соціальної підтримки сімей з дітьми в умовах карантину, протягом 27-30 квітня 2020 року Деражнянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із представниками органів місцевого самоврядування відвідано 11 сімей, в яких виховується 30 дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в тому числі, 4 сім’ї, діти з яких повернулися на період карантину із закладів інституційного догляду та виховання. 

  Перевірено стан задоволення потреб дітей в умовах карантину, а саме наявність запасу продуктів, засобів гігієни, ліків першої необхідності; стан забезпечення батьками участі дітей у навчальному процесі.

  Батькам роз’яснено шляхи передачі коронавірусної інфекції, способи профілактики, обмеження, пов’язані із карантином, і відповідальність за їх порушення. Значну увагу приділено профілактиці зловживання алкоголю. Адже, зловживання алкоголем є чи не головним фактором, який зумовлює виникнення ряду інших порушень функціонування сім’ї.

  Фактів порушень прав дітей чи загрози їх життю та здоров’ю не виявлено. Проте, слід відмітити, що ситуація сім’ях є досить складною. Матеріальне становище сімей на пограничному рівні. Карантин призвів до втрати шляхів заробітку. Більшість сімей живуть за рахунок ведення домашнього господарства та  допомоги,  отриманої  від Деражнянської райдерадміністрації та ГО «Хмельниччина без сиріт». Також не може не турбувати питання забезпечення освітніх потреб дітей, адже більшість батьків відповідно до своїх інтелектуальних можливості нездатні домогти дітям у навчанні. 

  За результатами відвідування сімей, які перебувають у складних життєвих обставних, спільно із органами місцевого самоврядування обговорено шляхи контролю забезпечення прав дітей в умовах карантину та підтримки таких сімей.

IMG_20200429_112301 IMG_20200429_114155 IMG_20200429_114503 IMG_20200429_124941 IMG_20200429_115155IMG_20200429_115439IMG_20200429_132349 IMG_20200429_133921 IMG_20200429_133946 IMG_20200429_134025 IMG_20200429_135523 IMG-6a56f54d465f4f074e8abecaeb155b52-V IMG-668dc7a955ae4b9517549a555756f7ea-V IMG_20200429_095833 IMG_20200429_100758 IMG_20200429_101220IMG_20200429_102933 IMG_20200429_110320

Відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.

  29 квітня 2020 року відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.
  Дякуємо спікеру психологу Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Любові Кирилюк та учасникам конференції за активну взаємну роботу.
  У разі виникнення запитань за темою конференції звертайтесь за телефоном 068-729-60-29 або 0382-76-29-28

IMG_20200429_155220_594 IMG_20200429_155220_595

29 квітня розпочалася серія навчальних вебінарів «Захист дітей та підтримка сімей в умовах пандемії Covid-19»

Популярні

вебiнар  Це навчальні вебінари Міністерства соціальної політики спільно з Уповноваженим Президента України з прав дитини, Міжнародною благодійною організацією «Партнерство «Кожній дитині» та Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».

  Захід відбувся за участі Міністра соціальної політики Марини Лазебної та Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби.

  Вступний вебінар серії на тему «Забезпечення захисту дітей в умовах карантину» прослухали спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  З доповідями перед учасниками виступили Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг  та захисту прав дітей Міністертва соціальної політики Руслан Колбаса, заступник директора Партнерства «Кожній дитині» Зінаїда Кияниця, програмний директор Міжнародного центру розвитку і лідерства Дар’я Палатна.

  Для працівників Кам’янець-Подільського міського Центру важливими для практичної роботи стали питання надання соціальних послуг, у т.ч. соціального супроводу сім’ї в умовах карантину, процес моніторингу ймовірних ризиків для життя і здоров’я дітей, як захистити себе під час відвідування сімей та ін.

мiнiстркаобговорення