“16 днів проти насилля”

IMG_20201208_165546_045-001Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 8 грудня 2020 року ініціювали круглий стіл в рамках акції  “16 днів проти насилля”, із залученням: 
Служби у справах дітей – головного спеціаліста Левицька Юлія Віталіївна;
Ювенальної  превенції –  старший інспектор Мельник Світлана Миколаївна;
Хмельницького обласного Центру соціально-психологічної допомоги – деректорка державного закладу Андрейчак Алла Федорівна.IMG_20201208_165546_048-001
Метою круглого столу: налагодження та покращення  взаємодії роботи суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашнього насиллю.

Протидія торгівлі людьми

IMG-cd94ab337ec82477ca0e65ddc5ff5839-VФахівцями Хмельницького міського центру соціальних служб  8 грудня 2020 року було проведено відеолекторій в ТБЛ ім. Артема Мазура, тема якого була присвячена  гендерному насильству та протидії торгівлі людьми. 
Під час лекції з учнями 10 класу розглянуто тему насильства, види торгівлі людьми та як не потрапити в тенета спокусливих обіцянок.IMG-5edec35ba61369346bd6892e14fd83d7-V

«Що робити, щоб тебе не принижували»

1Захід під такою назвою відбувся в рамках  Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» для учнів Хмельницького ВПТУ-25.  Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав особи.
2 (2)Про це та інші важливі теми  спілкувалися з учнями першокурсниками навчального закладу: як діяти в небезпечній обстановці при нападі, як реагувати на жартівливі зневажливі висловлювання на свою адресу, чому небезпечно терпіти образу, що таке правило згоди, чи легко покликати на допомогу в небезпечній обстановці – ці та інші запитання, перегляд відеоматеріалу та презентації допомогли учням краще засвоїти матеріал та запамятатися.
Бесіду підготувала і провела провідний психолог ХМЦСССДМ Джал Антоніна.

Надмірна опіка над дитиною та її наслідки

unnamed (2)Батьків у всьому світі хвилює, як правильно виховувати дитину, оскільки правильне виховання допомагає розвинути її особистісні якості й готує її до виживання в конкурентному світі. Правильнеповодження з дитиноюдисциплінує її. Таким чином, вона вчитьсяповодитися відповідно до соціальних норм. Батьки є для дитини прикладом для наслідування і її першими вчителями. Крім того, важливу роль у вихованні дитини має гармонійнадомашня атмосфера. Сучасні батьки знають про різноманітніметоди виховання дітей, але чомусь не застосовують їх на практиці. Вони вважають, що деякі методи для дитини занадто суворі.Надмірнаопіка батьків – це надмірний захист, надмірназалученість у справи дитини й зайвапоблажливість до неї:
  • коли батьки надмірнозахищають дитину, вони стежать за її найменшими діями, тим самим обмежуючи її свободу. Вони дуже стурбованібезпекою своєї дитини, тому навіть із дитини підліткового віку можуть буквально не спускати очей, щоб тримати ситуацію під контролем;
  • батьки, які втручаються у справи дитини, живуть її життям замість власного. Вони вважають, що задоволення потреб дитини та забезпечення її майбутнього – єдина мета їхнього життя;
  • надтоуважні батьки мають звичку постійно давати дитині застережливі інструкції, ніби дитина нічого не здатна зробити самотужки.
    Діти можуть різкореагувати на надмірнуопіку батьків. Дитина порівнюєповедінкувласних батьків і батьків своїх однолітків. При цьому поведінка її батьків може дратувати дитину. Розгляньмо основні наслідки впливу на дитину надмірноїбатьківськоїопіки, що можуть негативно позначитися на її розвитку:
  • батьки не дозволяють дитині отримуватинеобхідний досвід у різних ситуаціях. Вона не стикається з труднощами, які готують її до подальших життєвих ситуацій;
  • у дитини виникають думки про те, що світ небезпечний, що вона не виживе в ньому без підтримки батьків. Таким чином, надмірнаопіка формує в дитини негативні настанови;
  • якщо батьки надмірноопікають дитину вдома, вона очікує того ж і поза сім’єю. Коли вона не отримує такої ж підтримки поза домом, то стає пригніченою;
  • надмірнаопіка може псувати дитину. Іноді батьки виконують усі її необґрунтованівимоги, вважаючитакуповедінку правильною. Однак вимоги дитини зростають. Потуранняпримхамробить дитину щасливою лише на декілька днів, але псує її на все життя.
Як уникнути надмірноїопіки:
  • почніть із того, що зменшіть свою підтримку, яку ви надаєте дитині, у всіх ситуаціях;
  • не давайте дитині чіткихінструкцій щодо виконання завдань, обмежтесязагальнимирекомендаціями. Запропонуйте дитині ідею, як виконати завдання, а не робіть усе за неї;
  • дозвольте дитині стикнутися з новими для неїтруднощами. Це розвине в неї впевненість у собі перед життєвими проблемами;
  • відповідальне виховання є найкращим способом стати ідеальними батьками для вашої дитини.
Дотримуйтеся наведенихвище рекомендацій, і ви зможете забезпечити своїй дитині щасливе й безпечне майбутнє.

«Вікові психо-фізіологічні особливості школярів»

Батьківські збори ЗОШ 21 -1Провідний психолог ХМ ЦСССДМ  Джал Антоніна 1 та 3 грудня 2020 р. провела дві зустрічі з батьками учнів молодшого та старого шкільного віку в ЗОШ 21 м. Хмельницького на актуальну тему «Вікові психо-фізіологічні особливості школярів»
У розвитку дитини є етапи більш-менш спокійні і кризові. До останніх відносять вік молодших школярів та перехід в середню школу.
На розвиток кризи впливають сукупність біо-, соціо-, психологічних факторів: вікові особливості дітей, загальний стан здоров’я, зростаючі розумові, психологічні і фізичні навантаження, пов’язані зі школою, а також психологічне благополуччя в родині, численні виклики соціуму.Батьківські збори ЗОШ 21 -2
Вікові особливості дітей в кризові періоди пов’язані з серйозною  зміною дитячого мислення. Цей фактор у  зв’язці зі шкільними навантаженнями, великою відповідальністю призводить до напруження між дітьми і їх батьками та в шкільному середовищі. Це і є кризи відповідного віку. Але боятися їх  не потрібно. Якщо ознайомитиися з проблемами розвитку дітей і шляхами корекції поведінки та взаємин в сімї, школі, то можна зберегти здоровя, сформувати взаємну довіру між батьками та дітьми і  знайти правильні методи виховання на відповідному етапі.
Презентація, відеоматеріал, надана інформація  доповнили знання батьків та присутніх вчителів і зацікавили їх до подальшої співпраці.

Які права та обов’язки мають усиновлювачі?

Family13Які права та обов’язки мають усиновлювачі?  
Процедура усиновлення в Україні не є складною, особливо у порівнянні з європейським країнами. Але не кожне подружжя готово до такого відповідального кроку – прийняти у свою сім’ю дитину, яка стане дочкою чи сином. І тут справа не лише в юридичних тонкощах процедури усиновлення. Виникає багато інших запитань. Якщо рідні батьки «передумають», чи зможуть вони забрати дитину в усиновлювачів? Чи можна відмовитися від усиновленої дитини?
Усиновлювачі зобов’язані:
  • особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
  • давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
  • надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
  • повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
Усиновлювачі мають право:
  • на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;
  • в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їх проживання;
  • особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини або повнолітньої особи;
  • особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини;
  • усиновлювач має право на таємницю усиновлення.
Чи отримують усиновлювачі якісь додаткові права?  
23 вересня 2008 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 573-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування», яким запроваджено наступні додаткові права та гарантії у зв’язку з усиновленням дитини, зокрема:
 – право на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів  (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя − одному з них на їх розсуд);ü  право на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини (41 280 гривень). У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.
Чи можна відмовитися від усиновлення?
Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.  
Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
  • батьки дитини;
  • усиновлювач;
  • опікун, піклувальник;
  • орган опіки та піклування;
  • прокурор;
  • усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
Увага! Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
  • якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
  • за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.
Якщо рідні батьки «передумають», чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів?
Батьки забрати дитину не можуть, однак, як вже зазначалось вище, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.

“Насильство, та як його уникнути”

0-02-0a-511931082d6cb5432af984825f571c3658e0993759b5fb06820bc7d261e1e4b4_full-001Щорічно в Україні,  з 25 листопада до 10 грудня, проводиться Міжнароднародна кампанія “16 днів проти насильства”.
1 грудня 2020 року фахівцями Центру з учнями 7 класу проведено лекцію з елементами тренінгу в ТБЛ ім. Артема Мазура на тему: “Насильство, та як його уникнути”.
Розглянули види насильства та актуальність проблеми насильства в шкільному середовищі.
Автор: фахівець із соціальної роботи Шкробот Ольга

Безмовне насилля

Nasylstvo-1200x630-croppedБезмовне насилля
Як ви думаєте, яке насильство ми можемо чинити, щодо наших дітей та інших членів родини навіть не замислюючись? Часто використовуєте фразу: «Я з тобою не розмовляю»? Якщо хтось використовує мовчання, щоб примусити вас почувати себе нічого не вартим і безсильним, то ця людина чинить насилля.
Більшість людей готові визнати проблемою фізичне насилля – дії, які залишають синяки і травми. Та не менші травми у душі залишає психологічне насилля. І не важливо – чи є така поведінка свідомою спробою маніпулювати і контролювати іншого чи людина виправдовується, говорячи, що  «він (вона) її спровокували» – обидва цих варіанти є насиллям.  Дослідження дуже чітко демонструють: емоційне і вербальне насилля  змінюють структуру мозку.
Небезпечна прив“язаність
Такі діти виростають у дорослих, які не довіряють своєму сприйняттю і мають серйозні труднощі контролю своїх емоцій. У них розвивається небезпечний стиль прив’язаності, який відділяє їх від власних почуттів (уникаючий стиль) чи робить їх дуже вразливими і чуттєвими до відмов (тривожний стиль).  Оскільки у них є схильність вважати нормою вербальне (словесне) насилля, вони можуть знаходитися у відносинах з людиною, яка і проявляє до них це словесне насилля. Коли більшість з нас думає про словесне насилля, ми уявляємо собі крики, але правда в тому, що саме токсичне насилля – тихе і безсловесне. Зброя насилля – материнське мовчання.
Насилля мовчанням
Насилля мовчанням легко раціоналізувати або заперечити: «він просто не хоче говорити», «вона просто намагається зібратися із думками», «він не хоче образити мене навмисно», «можливо я насправді занадто чуттєва, як вона і говорить». Але діти засвоюють не лише ті повідомлення, які отримують в процесі вербального насилля (наприклад, фрази: «навіщо я тебе тільки народила», «ти чудовисько», «від тебе одні неприємності» і т.д.), але також формують свої очікування від світу і розуміння того, як люди ведуть себе у відносинах, з цього самого батьківського мовчання.
Серед насилля мовчанням можна виділити декілька типів: глуха стіна, ігнорування, демонстрація презирства і відмова від емоційного контакту. У всіх них одна мета виставити людину вигнанцем, заставити її жахливо себе почуватися і посилити контроль.
Глуха стіна
Глуха стіна – цій поведінці присвячено досить багато досліджень, тому що вона визнана однією  із самих токсичних схем взаємовідносин. Стати глухою стіною – це кінець діалога, і це означає, що у людини, яка його ініціювала, опускаються руки. Коли так чинить один із батьків по відношенню до дитини, він чітко демонструє цим, що думки і почуття дитини не мають ніякої цінності і нікого не хвилюють. А оскільки потреба дитини – це любов і підтримка батьків, то дитина вивчить цей урок як певну “правду” про себе.  Коли так чинить один дорослий з іншим, це просто демонстрація влади, яка повідомляє: те що ти хочешь, те що ти думаєшь, те що ти відчуваєшь – в наших відносинах не має ніякого значення.
Ігнорування чи бойкот
Ще один тип — ігнорування. Робити вигляд, що ви не бачите і не чуєте когось особливо чутливо для дітей, якщо це використовується, як покарання. Малюк може почувати себе не потрібним і викинутим з сім’ї. Дитина старшого віку може відчувати біль відкидання і в той же час глибокий гнів. Партнери також використовують бойкот для приниження і знецінення, а також для того, щоб налякати іншу сторону, “збити з ніг”.  Робиться це для того, щоб зробити партнера більш підконтрольним.
Відмова від емоційного контакту
Відмова емоційного контакту – це, мабуть, найтонша  форма насилля, особливо коли мова йде про дитину: умисна відмова давати підтримку, любов і турботу – тобто все те, що так потрібно для розвитку.  Звичайно, малюк не розуміє чого саме його позбавляють, але відчуває, як самотність заповнює порожнечу в серці. Не набагато легше приходиться і дорослому партнеру, з яким поводяться подібним чином. Коли вам відмовляють в емоційних потребах – це змушує ще більше потребувати задоволення цих потреб.  Відмова від емоційного контакту – це сильна зброя для тих, хто жадає влади і контролю.
Якщо хтось використовує слова чи мовчання, щоб змусити вас почувати себе безсилим, то ця людина чинить насильство. Пам’ятаєте цю просту формулу. Якщо ж ви використовуєте такий підхід для вирішення справ, задумайтеся, чого насправді потребуєте від рідних. І який посил вкладаєте у своє мовчання.
Автор: Провідний психолог Коцюк Олександра

Недопустити поширення наркотичних засобів !!!!

FB_IMG_1606805747011 У рамках співпраці з міжнародною асоціацією України та з метою недопущення поширення наркотичних засобів,психотропних речовин та прекурсорів було здійснено 3 заходи по замальовуванню написів щодо реклами наркотичних та психоторопних речовин.FB_IMG_1606805757864
  Було записано 2 телеефіри на тему профілактики наркозалежності серед підлітків та молоді.
 На платформі ZOOM проведено 2 зустрічі на тему характерних проявів залежності від наркотичних речовину підлітків і щодо заходів ,які якнайшвидше потрібно вжити.
 У рамках пропоганди здорового способу життя був проведений майстер клас з волейболу.FB_IMG_1606805614716

Профілактика наркоманії серед молоді

podrostok01_b-750x483Проблема наркоманії сьогодні дуже гостра, вживання неповнолітніми, юнаками і дівчатами наркотичних речовин стає небезпечним соціальним явищем. Наркотики руйнують психіку молодих людей, зумовлюють відмову від здорового способу життя, породжують мотиви прийняття хибних рішень. Саме тому, є вкрай важливим зрозуміти, що таке наркотики, щоб краще усвідомлювати шкоду, яка спричинена їх споживанням.
Наркоманія – це хвороба, що виникає внаслідок вживання наркотичних речовин та призводить до глибокого руйнування організму і навіть смерті. Якщо наркоман не отримує наркотик тривалий час, у нього з’являються болісні відчуття, які не кожен витримує і може навіть померти. Підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових груп.
Наркоманія в наш час досягла масштабів епідемії. Її  поширення йде на багато швидше, ніж вживаються заходи щодо боротьби із цим страшним явищем. Тому важливе значення в сучасному суспільстві набуває профілактика наркоманії. Вона передбачає комплекс заходів, що попереджають прояви наркоманії.
Профілактика наркоманії повинна стати невід’ємною частиною освіти. Для цього в школах проводяться лекції, тренінги, відеолекторії та заняття по профілактиці наркоманії, демонструються документальні та художні фільми. Хороша профілактична робота серед підлітків дає відчутні результати і вона повинна вестись постійно і в широких масштабах. Правильно проведені профілактичні заходи серед підлітків обов’язково стануть стримуючим фактором і зменшать кількість молодих людей до вживання  наркотичних засобів.