«Я» та ставлення до СЕБЕ»

  Для молоді з Центру адаптації та реінтеграції «Хмельницький центр здорової молоді» Міжнародної Антинаркотичної Асоціації, практичним психологом ХМЦСССДМ Ольгою Захожою проведено online зустріч на тему: «Я» та ставлення до СЕБЕ».
  Під час зустрічі молодь спільно з психологом розглянули питання заниженої й завищеної самооцінки, та їх вплив на формування особистості. 
  В процесі групової роботи виконуючи вправу «Хто Я?» шляхом ведення внутрішнього діалогу спробували дати собі відповідь на питання «хто Я, чого хочу досягнути та які мої дії?».
  Підводячи підсумки чергової зустрічі, ми дійшли висновку, що недоліки є у кожної людини, проте не дарма кажуть, що визнання – перший крок на шляху до розв’язання проблеми. Поки людина не визнає, що потребує змін, вона ризикуєте застрягти у вирі самознищення та низької самооцінки. Краще вчасно визнати наявність проблеми і докласти зусиль для її вирішення. Звичайно, може не вийти з першого разу, але це не привід здаватися та опускати руки!!! 
  А завдяки спільній ПІДТРИМЦІ, ВІРІ, ПОВАЗІ до кожного з учасників групи – ми зможемо все!!!
FB_IMG_1588666358619 FB_IMG_1588666372360

Чому важливо просити вибачення у дитини?

Популярні

5600_ua  Чи потрібно просити вибачення у дитини? Чи батьки завжди праві, і не зобов’язані вибачатися перед дитиною за гнів? Іноді батьки помилково вважають, що якщо вони визнають свою неправоту, дитина втратить довіру до них, буде відчувати себе незахищеною перед великим і страшним світом. Або ж навпаки донька чи син  перестане їх слухатися і сприймати всерйоз. Такі побоюування  зрозумілі, однак невірні.
  Довіра = чесність 
  Діти довіряють батькам, коли вони чесні з ними. Дитяча впевненість в собі буде рости через усвідомлення того, що і тато, і мама можуть робити помилки. Вони будуть бачити емоційно зрілих батьків, які можуть визнавати свої помилки і просити вибачення за них. 
  Напис на екані: Вибачайтеся якщо не праві 
  У яких випадках варто вибачатися перед дітьми? Відповідь на це питання може здатися очевидною, але це не так. Йдеться про справжні вибачення, а не сказані по ходу справи, побутові “вибач”. Наприклад, якщо ви звинуватили дитину в чомусь, чого вона не робила, і потім дізналися правду, ви повинні вибачитися перед нею. А якщо дитина засмучена через те, що її попросили прибрати в своїй кімнаті, але вона цього робити не хоче, то вибачатися не потрібно. Вибачатися за дисципліну в вихованні дитини – це поганий метод. 
  Поведінка оточуючих — це їх відповідальність 
  Не потрібно вибачатися і за поведінку оточуючих. Це не ви обізвали вашу дитину, це зробив її брат. Тому попрацюйте з братом, щоб той загладив свою провину. Вибачившись перед дитиною, замість кривдника, ви не допоможете нікому з двох. 
  Вибачення без емоцій 
  Вибачайтеся лише після того, як ви і дитина охололи і заспокоїлися.
  Висловлюйтеся коротко. Не обов’язково пояснювати всі думки на той момент, коли ви були неправі. Просто дайте дитині зрозуміти, що визнаєте свою неправоту і скажіть, що хочете вибачитися за те, що сказали або зробили тоді. Без «але». Не використовуйте в вибаченнях слово “але”. Це важливо! Не кажіть: “Мені шкода, що я накричала на тебе, але ти повинен був прибрати!”. Ваша дитина не несе відповідальності за ваше погану поведінку – навіть якщо вона було наслідком того, що вона щось зробила не так. Тільки ви несете відповідальність за свої слова і поведінку. Забудьте ситуацію одразу після вибачень і загладжування провини. Не дозволяйте дитині заграватися з цим і тягнути. І самі не дорікайте їй довго за проступки. Після того, як вибачення прийнято, рухаємося далі. 
  Уміння просити вибачення у дитини – це здоровий спосіб підтримувати відносини в родині і навчити дітей вести себе гідно, коли вони зроблять свої помилки. Адже діти беруть приклад з того, що ми робимо, а не з того, що ми говоримо.

Відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.

  29 квітня 2020 року відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.
  Дякуємо спікеру психологу Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Любові Кирилюк та учасникам конференції за активну взаємну роботу.
  У разі виникнення запитань за темою конференції звертайтесь за телефоном 068-729-60-29 або 0382-76-29-28

IMG_20200429_155220_594 IMG_20200429_155220_595

Полюби своє життя

скачанные файлы (1)  Вчіться любити життя, оскільки це один із найважливіших кроків на шляху до щасливого і здорового життя. Це не позбавить вас від труднощів або розчарувань, але любов до свого життя допоможе простіше пережити важкі моменти.
  Це трапляється у кожного в житті: в якийсь момент здається, що все набридло. Але в рутині повсякденності легко забути, що, щоб залишатися цікавою, життя вимагає нашої активної участі. Так що, коли вам здається, що все погано і нудно, є способи які допоможуть знову закохатися в своє життя:
  • Навчіться приймати любов.
  Приймайте допомогу, яку вам пропонують друзі. Приймайте компліменти. Дозвольте собі бути коханим в дрібницях, і побачите, наскільки легше стане любити себе.
  • Будьте вдячні.
  На кожну негативну думку знаходите позитивну відповідь. Життя не завжди райдужна, але вона набагато позитивніше, ніж ми думаємо. Фокусуйтеся на цьому, коли настають важкі часи.
  • Прощайте.
  Відпустіть минулі образи, вибачте людей. Це не означає, що ви повинні дозволити їм повернутися у ваше життя, але просто звільніть своє серце від вантажу образ і негативу. Прощення – важлива частина цього.
  • Залиште минуле в минулому.
  Відпустіть всі помилки, які ви робили, всі невдачі і біди. Щоб йти вперед, потрібно дивитися вперед, а не назад.
  • Намагайтеся бачити в людях найкраще.
  Любити і цінувати інших – це звичка. Замість того, щоб миттєво списувати людини з рахунків через його недоліків, спробуйте знайти в ньому щось хороше і зосередитися на цьому. Це підніме вам настрій і звільнить ту частину вашого розуму, яка зазвичай зберігає осуд і критику.
  • Скрізь шукайте можливості.
  Зважитеся нарешті на те, що ви давно хотіли зробити, ідіть на маленькі ризики, які з кожним днем будуть наближати вас до вашої мети. Світ повний нових можливостей і шансів. Все залежить від вас, скористайтеся ними.
  Проте, якщо Вам важко самостійно справитись зі своїми життєвими труднощами дзвоніть на службу «Телефон Довіри» за номером
 
 15-50, або 067 133 15 50 (цілодобово).

Іноді у нас буває незрозумілий настрій, коли хочеться прилягти та вчлючити якесь кіно, щоб зняти напругу. Саме для таких випадків ми пропонуємо Вам добірку легких і позитивних фільмів.

95206141_2516171328644155_5874203788369199104_n 95581349_2516171355310819_2017215829623439360_n 95181316_2516171381977483_4794632220574744576_n 95463718_2516171431977478_44573759008407552_n

Чому виникають сімейні КОНФЛІКТИ?

konflikt-1  Більшість людей одружуються і думають, що їх партнер такий самий, як і вони, що вони разом хочуть одного й того самого в житті. Дуже швидко виявляється, що це не так. Жодну пару, що має близькі стосунки, не обійде відкриття істотних відмінностей . Багато хто пробує зробити свого партнера схожими на себе, змінити його. Але ті, кого ми прагнемо змінити, опираються.
  У них є свої переконання, свої уявлення про правила сімейного життя, про життєві цінності.
  І в цьому одна з основних причин виникнення сімейних конфліктів. У відповідь на наші вимоги змінитися, партнер може:
  • поступитися – такий стиль поведінки створює ілюзію щасливого шлюбу;
  • атакувати – виявлення почуттів зосереджені на звинуваченні іншого, на доведенні його неправоти і недосконалості;
  • просто уникати стосунків – піти з дому, змінити тему розмови, коли відносини стають надто напруженими, бо відчуває своє безсилля.
  Ці три способи поведінки в конфліктній накопиченню агресивних почуттів у партнерів.
Що ж робити ?
  Формуйте в собі внутрішні переконання, які закладуть основи розв’язання конфліктів безагресії:
1. Незалежно від того, як складається ситуація, мене ніщо не змусить застосувати силу.
2. Я можу сказати про те, що я хочу, про те, що мені потрібно і про те, що я відчуваю.
3. Я можу змиритися з тим, що не завжди отримуватиму те, що мені хочеться. На цій планеті крім мене, живуть і інші люди.
4. Моє головне завдання досягти взаєморозуміння і розв’язати проблеми, що виникли, а не змагатися і перемагати.
  Ми гадаємо, що із конфлікту не може вийти нічого путнього, тому що в конфлікті хтось перемагає, а хтось програє.
  Несумісність наших точок зору стосується лише приводу для конфлікту. Така несумісність підкріплюється відповідними емоціями. Насправді більшість конфліктів мають декілька причин. І цей факт робить можливими взаємовигідні розв’язки. Для кожного з учасників конфлікту найважливішими можуть бути зовсім різні обставини.
  Ключ до взаємовигідного розв’язку у тому, щоб задовольнити найважливіші для людини бажання, а натомість домогтися поступок в інших, не таких важливих для неї питаннях.
  Всі ми добре знаємо про правила поведінки, що потрібно не підвищувати голос, слухати партнера. Але чомусь, коли нас поглинають емоції, ми такі гарні, добрі, інтелігентні люди, починаємо ричати, перебивати один одного, згадувати гарі, образи і робити все навпаки.
  Насправді, жити з конфліктами і ставитися до них з повагою, як до цінних життєвих уроків, дуже складно. Проте, якщо хочете, почніть експериментувати.
  Ви можете використати деякі ідеї, котрі описані в даному буклеті чи придумати свої індивідуальні способи, як подружитися з конфліктами.
  Головне, що тепер ви вже знаєте і можете спробувати на власному досвіді, що конфлікт може нести в собі не тільки загрозу, але й багато захованих можливостей, які можуть бути несподіваними для вас.

ЩО ТАКЕ КОНФЛІКТ?

images (1)  Конфлікт вид спілкування, в основіякого лежать в різній мірі усвідомлені протиріччя, що виникають міжлюдьми і викликані розбіжністю їх поглядів, інтересів, мети, потреб.
Слово «конфлікт» викликає у більшості відверто негативні асоціації.
  Є кілька причин того, щоб уникати конфліктів:
Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки і втратити близьку і рідну людину.
Конфліктувати погано. Ми боїмося отримати етикетку «сварливої», «істеричної», «агресивної» людини.
Конфлікт це боляче. Нас переслідують спогади про крики, сварки, емоційну напругу, душевний дискомфорт.
  Конфлікт може стати початком розвитку кращих та гармонічніших стосунків, покращання свого життя близьких нам людей, можливістю реально щось змінити.
  Буденність та рутина життя засмоктує нас. Ми можемо замислюватися над тим, що хочеться щось, змінити, але іноді тільки конфлікт змушує нас зробити це.
  Конфлікт часто є лише проявом накопиченого невдоволення та напруги, сигналом того, що в житті потрібно щось змінювати. І замість того, щоб уникати від нього, можна прислухатися і приглядітися до цього сигналу.
  Проблема в тому, що багато хто з нас не припускає навіть думки про те, що з конфлікту може вміти щось добре, так само як і про те, що свої негативні почуття (гнів, невдоволення)
  Саме тому багато людей прагнуть жити без конфліктів. Всі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Негативні почуття це такі ж самі почуття, як і позитивні, вони потребують вираження та обговорення.

“Коронавірус – стоп фейк. Юридична відповідальність”

  n_7479_94025450За розповсюдження фейків як за свідому дестабілізацію ситуації в Україні, у тому числі, через Інтернет, передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність. Нагадаємо, що умовно всі фейки можна розділити на три групи: поради щодо лікування або профілактики; заклики до масових дій (наприклад, порушувати умови карантину); дописи-попередження (наприклад, дезінфекція з вертольотів). 
  За період дії карантинних заходів, станом на 21 квітня, Служба безпеки України викрила вже 207 агітаторів, які поширювали фейки про коронавірус. Також заблоковано понад 2 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією 800 тисяч користувачів. Інформацію про 197 виявлених агітаторів спрямували до Національної поліції. Правоохоронці притягуватимуть громадян до відповідальності за розповсюдження в інтернет-мережі неправдивої інформації про пандемію коронавірусу. за статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Санкція статті передбачає штраф від 10 до 15 неоподаткованих мінімумів або виправні роботи один місяць з відрахуванням 20% заробітку. Половину порушників вже притягнуто до адміністративної відповідальності.
IMG_20200424_115528_120  Стосовно 10 агітаторів, які  діяли за завданням російської сторони, СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109 і 110 Кримінального кодексу України); за створення терористичної групи чи організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України). Так, агітатор на Полтавщині адміністрував понад 10 спільнот, які поєднували майже 20 тисяч користувачів. На цих ресурсах він розміщував деструктивні публікації про перебіг пандемії COVID-19, заклики до сепаратизму та зміни меж території України. Кіберфахівці Служби безпеки України викрили та припинили діяльність столичного інтернет-промоутера, який для штучного привернення уваги до власних ресурсів в інтернеті поширював фейковий контент про COVID-19. Зафіксовано, що виконання ним цих вказівок створювало передумови до спричинення паніки, дискредитації дій влади та дестабілізації суспільно-політичної обстановки.
  Фахівці правоохоронних служб наголошують, що російські спецслужби через власну агентуру можуть використовувати громадян України шляхом маніпулювання та залучення несвідомих Інтернет-користувачів до поширення фейкового контенту та провокативних повідомлень. У деяких випадках це несвідоме “співробітництво” закінчується “вербувальним підходом” та державною зрадою. 
  Закликаємо наших читачів та активних Інтернет-користувачів бути пильними, приділяти особливу увагу безпеці в Інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел. Наводимо котакти та посилання на сайти правоохоронних органів України.
Служба безпеки України. Гаряча лінія: цілодобово за безкоштовним номером 0 800 501 482 або на електронну скриньку callcenter@ssu.gov.ua на засадах довіри і співпраці громадяни України можуть повідомити в СБУ про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності, а також корупційні дії чиновників. Офіційний веб-сайт https://ssu.gov.ua/ua/
Міністерство внутрішніх справ України. Офіційний веб-сайт  http://mvs.gov.ua/ua/news
  Національна поліція. Офіційний веб-сайт https://www.npu.gov.ua/ 
  Якщо ви стали свідками протиправних дій або потребуєте допомоги, звертайтеся до Департаменту кіберполіції за формою зворотнього зв’язку https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua
за номером 0-800-50-51-70 або телефонуйте на спецлінію 102. 

Як налаштуватися на навчання вдома?

IMG_20200423_125915_398  В умовах карантину, велика частина роботи, щодо організації навчального процесу залежить від батьків. Як налаштуватися на навчання вдома? Як створити необхідні умови для ефективного навчання дітей дистанційно та як опановувати себе батькам говорили у програмі “Клуб вихідного дня” на хвилі УР “Поділля центр” Гостем програми була провідний психолог Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Каритун Оксана.

“Коронавірус – стоп фейк”

   _111440513_trendingcovid-19phonecloseupЗ початком пандемії та особливо після введення карантинних заходів дезінформація про коронавірус Covid-19 та пов’язані з ним заходи, заполонила інтернет і соцмережі. Тож пропонуємо вашій увазі поради, які допоможуть дотримуватись інформаційної гігієни. Що можете зробити особисто Ви, щоб зупинити поширення неправдивої інформації?
1. Зупиніться і подумайте. Звичайно, ми хочемо, щоб наші рідні та близькі були обізнані з інформацією про епідемію. Тому, коли Ви отримуєте нову інформацію, – електронною поштою, у Viber, WhatsApp, Facebook або Twitter – то, можливо, поспішаєте поділитися нею. Однак, перше, що Ви можете зробити для боротьби з дезінформацією, – зупинитися і поміркувати, адже розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку.
94135800_2527066864275460_7502593462726819840_n2. Перевірте джерело. Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе – звідки йде ця інформація? Якщо джерело – “подруга мого друга” або “сусід колеги моєї тітки”, то це майже завжди означає, що інформація неправдива. Звертати увагу потрібно тільки на офіційні заяви. Наприклад, нещодавно з’явилися численні повідомлення, що нібито з 28 квітня стане неможливою дистанційна оплата комуналки, бо платіжні системи зупиняться. Це маніпуляція. В таких публікаціях, неназвані “експерти прогнозують паніку серед населення і розхитування фінансової системи, і без того нестабільній в умовах карантину”. Першоджерелом стало повідомлення Української асоціації платіжних систем від 15 квітня. Але там не має й слова про те, що 28 квітня дистанційна оплата комуналки стане неможливою. Йшлося про відстрочення строку набрання чинності двох статей, 11 та 14 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” від 14.10.2014 р. № 1702-VI на 6 місяців. Звертаємо увагу на статтю 14 цього Закону “Інформація, яка супроводжує переказ коштів або віртуальних активів”. Там чітко вказано, що її вимоги не поширюються на перекази коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ. Вимоги статті 14 цього Закону також взагалі не поширюються на готівкові перекази на суму, яка відповідає або менша 5 тисяч гривень, а також 30 тис. грн – при оплаті вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що можна здійснити відстеження через отримувача.
3. Чи може це бути фальшивкою? Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, щоб вони були схожі на документи з офіційних джерел. Імітувати бланки ЗМІ та державних установ, як і офіційні акаунти організацій в соцмережах, нескладно. Ще один з методів авторів фейків – накласти текст на скріншот з випуску новин. Великі літери та невідповідні шрифти можуть бути індикаторами підробки. Тому в соцмережах інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп. Якщо Ви отримали пост або відео, яке виглядає підозріло, то краще їх перевірити. Надаємо перелік посилань на офіційні длжерела інформації, як загальнодержавні так і в межах міста: 
Кабінет Міністрів України
        Міністерство охорони здоров’я України
        Центр громадського здоров’я МОЗ України
        Хмельницька міська рада https://khm.gov.ua/uk/news 
4. Не певен – не ділися. Не потрібно пересилати повідомлення своїм друзям і близьким, якщо у Вас є сумніви щодо їх правдивості. Це швидше створює проблеми, ніж допомагає вирішувати їх, тому не варто ділитися інформацією “просто про всяк випадок”. 
5. Перевіряйте кожен факт окремо. Поєднання фактів і вигадки – один з головних принципів пропаганди. Коли ви отримуєте, наприклад, список рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один з пунктів – правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів. По той бік пандемії – платформа, на якій оперативно перевіряють інформацію та спростовують фейки про коронавірус. Це волонтерська ініціатива, до якої увійшли журналісти та фактчекери, а також незалежні фахівці з України та Німеччини. Авторка ініціативи – Альона Романюк, редакторка інформаційної кампанії “По той бік новин”. Редакція спростовує фейки, розповідає, як працюють маніпуляції та пояснює складні речі простою мовою. Якщо Ви хочете надіслати інформацію на перевірку, можете заповнити форму за посиланням: https://coronafakes.com
6. Обережно, емоції! Неспокій та тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій. 
7. Не забувайте про відповідальність! Ми найбільш вразливі для дезінформації у той момент, коли активно погоджуємося з нею. Саме цієї миті варто пригальмувати і пригадати: за розповсюдження фейків передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність. Детально розглянемо її у наступній публікації.