23.01.2019 року юрисконсультом та фахівцем із соціальної роботи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для учнів СЗОШ №18 проведено бесіду у формі презентації «Булінг у дитячому середовищі. Закон та штрафи за цькування».

  Бесіду розпочали експрес опитуванням, внаслідок якого з’ясовано, що підлітки добре знайомі з поняттям «булінгу», а також його видами – психологічним, фізичним, кібербулінгом. Учням доведено до відома основні ознаки булінгу, зокрема, систематичність цькувань та нанесення шкоди психічному та фізичному здоров’ю та норми відповідальності за таку поведінку.

  Також розіграно рольову виставу, де учні продемонстрували фізичний та психологічний булінг, розглянуто алгоритм дій до кого звернутись за допомогою, як врегулювати конфлікти мирним шляхом. Насамкінець, виробили загальні рекомендації, як не допустити та подолати таке негативне явище у шкільному житті.

  23 січня 2019 року відбулася робоча зустріч у Хмельницькому міському Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де обговорювалися питання співпраці зі спільних перевірок по місцю проживання неповнолітніх та осіб молодіжного віку, які перебувають на обліку у Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області.

  Директором Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Любецькою Мар’яною Миколаївною, було запропоновано, для покращення співпраці, надання психологами Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді практичної допомоги психологам Хмельницького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області в складанні оцінок ризику та надання актів оцінок потреб осіб, що складені по місцю проживання підоблікових.

  Також фахівець відділу Хмельницького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області Андрущишина Людмила Олександрівна, підняла питання, щодо участі фахівців Центру у заходах, які проводяться відділом пробації, а саме відвідування підоблікових за місцем навчання та проживання.

  В ході робочої зустрічі було вирішено проводити сумісні бесіди з підобліковими для складання оцінок ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та спільно відвідувати підоблікових за місцем навчання та проживання. Також залучати підоблікових до масових заходів, що проводяться Центром.

  18 січня в «Хмельницькому слідчому ізоляторі» психологом Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Слободян О. А. було проведено тренінгове заняття на тему «Гра власним життям», з метою попередження і профілактики суїцидальної поведінки.

  В процесі роботи був використаний метод «Переписання автобіографії», де кожен із неповнолітніх мав змогу розповісти свою життєву історію, та колективно обговорити різні варіанти виходу із складних життєвих ситуацій.

  Кожен із неповнолітніх мав змогу поділитися власною історією із життя. Та в контексті власного досвіду допомогти іншим учасникам знайти позитивний вихід з тяжкої життєвої обставини.

  Можливості і перспективи дитини спочатку складаються на основі оцінок і ставлення батьків. Далі, дитина сама того не усвідомлюючи, діє відповідно до батьківських прогнозів. Наприклад, твердження батька: «З тебе нічого путнього не вий­де!» може запрограмувати дитину на поразку в житті. Висока самооцінка сприяє особистісному зростанню, самоствердженню дитини. Занижена або завищена – заважає розкриттю індивідуальності, сприяє форму­ванню комплексів (неповноцінності, переваги). 

  У сім’ях, в яких позитивно оцінюють особистість дитини, виявляють віру в її можливості, зверта­ють увагу на досягнення, не перебільшуючи їх при цьому, поважають її думку, надають підтримку, у неї формується висока самооцінка. Рівень домагань такої дитини, та на що вона претендує в житті, та чого прагне досягнути, відповідає її можливостям. У майбутньому вона зможе ставити перед собою конкретні завдання і виконувати їх.

  Дитина з заниженою самооцінкою зростає в сім’ї, де байдужі до неї, втручаються в її життя тоді, коли виникають проблеми, зокрема, з успішністю, а зазвичай, мало цікавляться заняттями і переживаннями своєї дитини. Негативно відгукуючись про дитину, акцентуючи увагу на її помилках і поразках, порівнюючи з іншими успішними дітьми, батьки формують негативне самосприйняття. Дитина з низькою самооцінкою не претендує на багато в житті – ні в теперішнім часі, ні в майбутньому, не ставить перед собою високої мети, оскільки не впевнена, що зможе її досягнути, постійно сумнівається у своїх можливостях, які в реальності вищі, ніж вона передбачає.

  Завищена самооцінка формується тоді, коли дитину виховують за принципом кумира сім’ї, постійно похвалюють її, вважають винятковою,чекають від неї високих результатів, орієнтують на першість в усьому. Виростаючи, така дитина багато чекає від життя: популярності, матеріального достатку. Однак не вміє співвідносити свої можливості з вимогами ситуацій. Розраховуючи тільки на успіх, вона переживає невдачі як життєву трагедію. 

  Вплив батьків на становлення особистості дитини відбувається не тільки прямим, а й опосередкованим способом. Багато хто з психологів вважає, що особистість формується шляхом навчання та ідентифікації (оточення) зі значущими людьми. Дівчатка ідентифікують себе з мамою, а хлопчики – з татом. Наслідком ідентифікації є інтроекція, тобто «вбирання» в себе цінностей, установок, рис характеру когось із батьків. Спостерігаючи за поведінкою близьких дорослих, дитина вчиться бути чуйною, альтруїстичною, чи, навпаки – агресивною, злою. Ставлення батьків до сусідів, друзів, до роботи, грошей фіксується в сфері психіки дитини, чого вона не усвідомлює, але поступово це стає її ставленням. Система цінностей і норм поведінки формується через спостереження й моделювання поведінки батьків. Однак не треба вважати, що дитина – це «чиста дошка», на якій під впливом соціуму «пишуться » характеристики особистості.

  Дитина народжується з генетично заданими властивостями, що складають основу її індивідуальності. Базові властивості особистості, які називають темпераментом, обумовлюють індивідуальний спосіб реагування (поведінки) дитини, особливості її емоційної сфери.

  Подібно до дерева, особистість дитини залежить від середовища свого зростання. Звичайно, діти можуть «рости» і в несприятливих умовах, бо сила життя нездоланна, але при цьому є ймовірність, що зростання їх піде «не в тому напрямі» і особистість буде дисгармонійною.

• до поліції за номером 102 або до дільничного офіцера поліції (Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області — (вул. Пушкіна, 15, територіальні відділення поліції — Південно-Західний та Зарічанський);

• до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32; тел. 76-58-61);

• до Департаменту освіти та науки виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 53; тел. 79-27-46);

• до служби у справах дітей Хмельницької міської ради (вул. Грушевського,88; тел. 65-72-50);

• до Хмельницького місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Соборна, 75, 2-й поверх; тел. 65-77-88);

• до Хмельницької міської лікарні (вул. Проскурівська, 1; тел. 79-49-55);

• до Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Кам’янецька, 38, тел. 65-78-78);

• психологічна допомога надається Службою “Телефон Довіри 15-50” цілодобово, анонімно та безкоштовно — (15-50 стаціонарний номер або (067)-1333-15-50); 

• Центр соціально-психологічної допомоги — адреса не розголошується з міркувань безпеки осіб, які в ньому перебувають, тел.(0382) 74-64-72;

• Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Львівське шосе, 10/1, тел. (0382) 76-55-58);

• Хмельницький обласний благодійний фонд “Карітас” проект “Долоні” (вул. Зарічанська, 10/3, тел. (068)-924-87-78).

  Кожен з них, в межах своєї компетенції, може Вам допомогти.

  Можна буде повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству — державну установу, територіальні підрозділи, які плануються відкрити у кожному регіоні. Державний кол-центр поки у процесі створення, а поки громадяни можуть користуватися гарячими лініями громадської організації “Ла-Страда Україна”: Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (0800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного). Національна дитяча “гаряча лінія” (0800-500-225 або 116-111 (для дзвінків з мобільного). Консультації електронною поштою: info@la-strada.org.ua.

  Насильство в сім’ї є незаконним – пам’ятайте про це і захищайте свої права!

  Булінг- це ситуація, яка може статися з кожною дитиною! Щоб уникнути небезпеки, вам будуть корисними наступні поради:

  Поради дітям

  Якщо дитина піддається образам, зазнає цькування з боку однолітків, інших дітей, дорослих, є свідком подібної поведінки стосовно інших, то їй будуть корисними наступні поради:

1. Не замовчуй проблему і не бійся звертатися по допомогу до дорослих (батьків, учителів, державних органів та служби у справах дітей, спеціалістів та фахівців міського Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді).
2. Якщо потрібна термінова допомога, звертайся на гарячу лінію телефону довіри- (15-50)
3. Якщо ти хочеш порадитися з юристом, звернись за порадою до спеціаліста за телефоном-(79-46-68)

Поради батькам

  Звертайте увагу на поведінку та настрій дітей. Можливо, ваша підтримка – це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі) звертайтесь:

• або до поліції з фіксацією побоїв;
• або до директора школи (письмово).

  Не намагайтеся самі з’ясувати стосунки з кривдником. На емоціях ви можете завдати серйозної шкоди іншим дітям, до того ж згідно із законом, відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки, тож адресуйте усі свої скарги тільки дорослим людям. Інакше, ви можете наразитися на зустрічну заяву до поліції та замість мирного врегулювання ситуації отримати скандал, який іще більше нашкодить дитині. Наполягайте на зустрічі з іншими учасниками конфлікту за участю третьої сторони (психолога, класного керівника, директора, соціального педагога).

  Був випадок, коли після численних звернень до класного керівника зневірена матуся звернулася до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Їй допомогли написати звернення і порадили, як правильно його направити директорові школи. Після цього директор відповів: «Чого ж ви раніше не звертались?». Отже, окремі педагоги вчасно не звертають належної уваги на проблеми дітей, не вживають попереджувальних заходів, не надають значення проблемі.

  Якщо вплинути словесно на вчителів не виходить, звертайтесь до адміністрації школи. Тільки ви, як батьки, можете акцентувати та наполягати, щоб до подолання булінгу стосовно вашої дитини долучилися фахівці школи. Тільки спільними зусиллями можна подолати це ганебне явище.

  Не завжди брехня, вимовлена малюком, означає те, що він поганий. Як правило, діти всьому вчаться у дорослих. Суспільство, в яке потрапляє дитина, несе в собі і негативні моменти, які спонукають його брехати. Давайте розберемося в причинах брехні і з’ясуємо, як повинні реагувати батьки, якщо дитина обманює. Розібравшись в причині обману можна спробувати поговорити з дитиною. Але ніколи не починайте розмову, якщо ви не в собі. Звичайно ж, чути брехню з вуст своєї дитини неприємно, але, накричавши на малюка, ви зробите тільки гірше. Заспокойтеся, зберіться, почекайте відповідного моменту. Якщо дитина чимось захоплений, не квапте його. Дорослим теж не подобається, коли їх відволікають від розмови по телефону, перегляду телевізора або читання книги. Для малюка його заняття (гра) так само важливо, як для вас будь-яку справу. Якщо ви відірвете дитини від гри, як мінімум, у нього не буде схильності до розмови. А розмова має серйозне підгрунття. Отже, якщо причина брехні в надмірному наслідуванні дорослим, дитині потрібно пояснити, що ви самі робите неправильні вчинки, за які вам дуже соромно. Розкажіть якусь повчальну історію про наслідки обману. Домовтеся з дитиною, що він більше не буде брехати. Ну а найголовніше, відучитися  брехати самі, особливо при дитині.

  Якщо ваша дитина фантазер – не лайте його за це. Малюк живе у своєму власному фантастичному світі, в якому йому комфортно. Якщо ви різко почнете реагувати на його вигадки – ви ризикуєте надовго закрити його там. У момент вигаданих оповідань перемикайте увагу дитини на цікаві реальні речі: покажіть кішку з кошенятами, зверніть його увагу на красиву картинку, ляльку або машину. Пояснюйте, що все, що він розповідає – добре, але краще говорити про те, що він бачив наживо.

  Обман з метою вигоди, щоб присікти брехня з метою вигоди, потрібно для початку перестати обіцяти щось за роботу. Звичайно ж, дитину потрібно завжди заохочувати. Але, надмірно балуючи дитину солодкими нагородами, ви ризикуєте виховати в ньому почуття користі.

  Насправді це складне питання, то ж давайте розбиратися у ньому разом.

  Звісно, вчитись захищати себе – життєво необхідно, тут без сумнівів, але чи входить в перелік методів самозахисту «здача»? Якщо так, це вийняток чи правило? Які є ризики цього методу і ефективні альтернативи?

  Напевно вам відомі такі випадки: якщо дитина дає «здачу» нападнику, то більше до неї той нападник не полізе. Втім, чи гарантує “здача” відсутність подальших нападів? Чи можна уникнути, взагалі, цієї гострої стадії конфлікту? І які є ризики в методі «Дай здачу»?

1. Якщо вчити маленьку дитину давати «здачі», то вона може перенести цей метод і на вирішення будь-яких непорозумінь, може почати першою проявляти агресію й силу, адже, в силу того, що мозок ще тільки розвивається, дитині складно проаналізувати всі ситуації й мотиви іншої людини (хтось випадково її штовхнув чи намірено, наприклад).
2. Навіть, якщо вчити дитину алгоритму «спочатку скажи словами, якщо це не працює, то втечи чи відштовхни, якщо і це не працює, то звернись по допомогу до дорослого і якщо вже нічого не працює, то давай «здачі». Навіть при такому навчанні, дитина може діяти імпульсивно і відразу переходити до кулаків.
3. Також є ризик, що дитина необ’єктивно оцінює свого «супротивника», він може бути сильнішим і тоді це переросте у бійку з більшими ушкодженнями.

     Що ж таке «Самозахист»

   1. Самозахист – це внутрішня рішучість, яка не дозволяє втручатися у твої кордони. Це означає, що усім своїм єством і тілом виражається заборона на вторгнення. Перекрити рукою, сказати «ні», відштовхнути, якщо все ще не зрозуміло.

   2. Внутрішня рішучість – це стан впевненості, що ніхто не має права порушувати мої кордони і інші індивіди відчувають цю рішучість (зазвичай, нападають на тих, у кого ці кордони ще не збудовані).

  21 грудня 2018 року у Хмельницькому міському Центрі соціальних служб для сім’ї дітей та молоді відбувся майстер-клас по виготовленню новорічних масок «НОВОРІЧНЕ ДИВО» для діток.

  Новорічні та різдвяні свята є одним з найулюбленіших усіма дітьми свят. Діти вірять в Діда Мороза та чекають його приходу і пишуть листи з побажаннями. Цей день дарує кожному віру у здійснення найзаповітніших мрій, закладає в дитячі душі світлі почуття доброти, радості й втіхи.

  Фахівці Центру підготували для діток святковий майстер-клас по виготовленню новорічних масок, під час якого кожна дитина отримала море позитивних емоцій. А найсміливіші розказували віршики про наступаючі свята та отримували цікаві призи.

  Після чого діткам було вручено подарункові торбинки з солодощами.