Новини

Особливості виховання хлопчиків

— Додати коментар
unnamed (1)11  Вітаємо, у Вас Хлопчик !!! Такі слова чують молоді мами у пологовому будинку. Як побудувати міцні відносини із сином і що варто враховувати, аби виховати справжнього чоловіка.
Зв’язок з мамою
  Існує кілька стадій дорослішання хлопчика, які варто враховувати при виховані.  Перша стадія охоплює період від народження до шести років – вік, протягом якого хлопчик найміцніше пов’язаний з матір’ю. Це “її” хлопчик, навіть при тому, що батько може грати дуже велику роль в житті дитини. Мета виховання в цей період – передати синові велику любов і відчуття безпеки, “зарядити” його на життя як на велике і захоплюючу подорож.
Авторитет тата
  Друга стадія триває з шести до чотирнадцяти років — це віковий період, протягом якого хлопчик, слідуючи власним внутрішнім відчуттям, хоче вчитися бути чоловіком і все більше придивляється до батька, його інтересам і вчинків.  Мета виховання в цей період – підвищити рівень знань дитини і розвинути його здібності, не забуваючи про доброту і відкритості, – тобто прагнути до розвитку гармонійної особистості. Саме в цьому віці до вашого сина приходить відчуття радості і комфорту від того, що він хлопчик.
Даруйте тепло обіймів
  Така зміна інтересів у сторону батька, зовсім не означає, що син віддаляється від мами. Якщо позбавити його тепла і уваги, результат сумний: хлопчик, прагнучи заглушити образу і біль, немов перерізає ниточки, які пов’язували його з матір’ю, – ніжність і любов. Інстинкт підказує йому, що важко проявляти теплі почуття, якщо вони не знаходять відгуку у матері. Якщо хлопчик ставить для себе таку заслінку, він виросте досить різким і грубим і навряд чи буде проявляти тепло і ніжність по відношенню до своїх дітей і дружину. Тому потрібно частіше обіймати синів  – і в рік, і в п’ять, і в десять, і в п’ятнадцять років.
Наставник
  Період від чотирнадцяти років до повноліття – коли хлопчикові необхідна участь чоловіки-наставника, якщо він хоче бути повністю підготовленим до дорослого життя. Мама і тато  відступають на задній план, але вони повинні підшукати своєму синові гідного наставника, щоб йому не довелося задовольнятися знаннями і досвідом своїх некомпетентних однолітків. Мета виховання на цьому етапі – навчити навичкам, прищепити почуття відповідальності і самоповаги, активно залучаючи у доросле життя. Основними критеріями при виборі наставника є безпеку і чесність. Знаючи про ці стадії, можна чітко визначити для себе програму дій. Наприклад, цілком очевидно, що батьки хлопчиків у віці від шести до чотирнадцяти років не повинні бути трудоголіками, як не повинні усуватися від сім’ї ні морально, ні фізично. Якщо це відбувається, то виключно на шкоду синам. Крім того ці стадії ні в якому разі не припускають раптового або різкого переходу впливу на дитину від одного батька до іншого. Найкраще, коли обоє батьків беруть активну участь в житті сина з дитинства до повноліття.

Музикотерапія

— Додати коментар
2958  Музика відіграє у житті людини величезну роль, адже ритм впливає на здоров’я  й  психіку . Ще більше на нас впливає спів, його звуки справляють концентроване хвильове враження. Саме спів здатний відновлювати роботу серця, упорядковувати кровоносну систему, що покращує фізичний і емоційний стан людини. https://youtu.be/GGggZxPmmGU Музикотерапія – це свого роду швидка допомога, метод виведення людини з депресивного стану. Музика діє вибірково й залежить від інструмента, темпу, ритму й динаміки твору. Різний вплив мають мажорні й мінорні п’єси. Класична музика активізує інтелект, а гучна рок-музика викликає стан емоційної напруги.
Музика заряджає мозок
  Найбільш незвичайна музика у Моцарта: абсолютно чарівна у своїй простоті. Це свого роду музичний феномен, який вчені назвали “ефект Моцарта”. На думку учених, музика цього композитора сприяє розвитку розумових здібностей у дітей.
Лікувальні властивості музики
  Якщо розглядати лікувальні властивості музики з точки зору ритму, то можна говорити про те, що у природі кожен її елемент має визначений ритм свого руху: так кожен орган людини працює у своєму ритмі. Відповідно його рух співпадає з ритмом деяких музичних інструментів. Скрипка допомагає пізнати себе та інших людей, відчувати співчуття до інших, розвиває бажання допомагати та підтримувати інших. Барабани покращують сердечний ритм. Також позитивний вплив на ритм серця має арфа. Флейта відповідає звуковому ритму роботи легень і розширює їх. Віолончель відповідає ритму нирок. Саксофон впливає на ритм сексуальної енергії, відповідно активізує діяльність статевих органів. Фортепіано покращує роботу щитоподібної залози. Орган надає силу, наповнює енергетикою, найбільш сильно впливає на хребет, даючи йому велику силу. Цей інструмент дає своєрідний зв’язок енергії від Космосу до Землі.
Слідкуйте за гучністю
  Усім відомо, що будь-які ліки необхідно точно дозувати. В іншому випадку вони можуть дати протилежний ефект. Музика – не виняток, особливо, коли мова йде про силу звуку. Велика гучність викликає підсвідоме відчуття тривоги, негативно впливає на психіку, особливо на слабку психіку дітей і підлітків. Найбільш шкідливим для організму людини є шум вище 95 Дб. Для порівняння: шелест листя на вітрі дорівнює 25 Дб; робота настінного годинника на відстані одного метра – 30 Дб. Він є першопричиною зниження працездатності, порушення ритму серцебиття, появи незвичної блідості, роздратованості, і може призвести до серйозних психічних розладів. Дисгармонійна музика, що втратила свій глибинний зміст і стала лише шумовим фоном, також завдає великої шкоди людському організму.
Вмійте слухати
  Мелодія корисна тільки тоді, коли слухають, а не просто забезпечують тривожним думкам музичний супровід. Музика повинна проходити крізь вас, повністю заповнюючи свідомість і думки. Іноді для сеансу досить кілька хвилин. Якщо мелодія викликає приємні відчуття й спогади – це обов’язково добре позначиться на самопочутті. Для дітей дорослих можна застосовувати  музикотерапію під час сну. Усі наші відносини з навколишнім світом відображають наше ставлення до себе. Коли гармонізуєш простір усередині себе, гармонізується й зовнішній світ.
Отже, музикою ми можемо регулювати нашу психіку, змінювати наші настрої у різних життєвих ситуаціях. У станах нездужання, поганого самопочуття ми звикли покладатися на допомогу лікарів, забуваючи, що володіємо власною могутньою силою – психічною енергією, силою духу, силою творчої уяви, яка у поєднанні з вібраційним впливом відповідної музики може слугувати для нас найефективнішими ліками для подолання будь-якої хвороби.

Великодні гостинці

— Додати коментар

  Вже кілька років поспіль, з метою допомоги сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, зустріти світле свято Великодня, з вітаннями, подарунками та гостинцями Деражнянщину відвідують представники громадської організації «Хмельничина без сиріт». Свої вітання, продуктові набори та засоби побутової хімії волонтери подарували найбільш потребуючим сім’ям з сіл Городище та Пилипи.

  Деражнянський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді висловлює щиру вдячність благодійному фонду «Милосердя», громадській організації «Хмельниччина без сиріт». За доброту, щедрість і християнську жертовність нехай Господь обдаровує Вас і Ваші родини своїми ласками.  Бажаємо Вам усіляких благ, здоров’я та процвітання.

IMG-6892b79ec264976e7641a38bb8936889-VIMG-acd21e82ea4379a3d3b2a3a22bd78f98-VIMG-e1c40f691e0c3733f0de912746a1cdc5-VIMG-634a2b775ec8f535e6196821d296864a-V

Як цікаво зустріти свято

— Додати коментар
261724_1  Можна по-особливому проводити такі свята як: Новий рік, дні народження. Вигадайте конкурси, вікторини. Вручайте призи як переможцям. Так, і в якості заохочення. Зміст кожного такого свята відображає цінності сім’ї. Це привід подарувати один одному увагу, турботу, тепло. Доведено, що свято має здатність групового впливу, таким чином встановлюються стереотипи поведінки й ціннісні орієнтації. Атмосфера чуттєво-емоційної насиченості, яка, як правило, панує під час таких подій, запам’ятовується на все життя.
Традиція «червоної тарілки»
  Можна спробувати запровадити в сім“ї традицію «червоної тарілки».  Ідея полягає в тому, що червоною тарілкою користується той член сім’ї, в якого нинішній день – особливий. Цю особливу тарілку можна використовувати для днів народження дітей, коли хтось отримує хорошу оцінку, просування по службі, виграє футбольний матч, отримує посвідчення водія або для будь-яких інших досягнень, які ви хочете відзначити.
Створіть девіз сім’ї
  Сімейний девіз допомагає родині згуртуватися. Він фокусує увагу й може мотивувати сім’ю працювати на досягнення конкретних цілей, а також підняти настрій, коли справи йдуть не дуже добре. Є, наприклад, такий сімейний девіз, як «Кожний день хороший, але деякі краще, ніж інші!». На перший погляд, такий девіз здається трохи непоказним, але й він може знайти відгук у серцях членів сім’ї. Не кожен день буває чудовим, але до тих пір, поки ми є один в одного та зберігаємо позитивний настрій у важкі часи, нам усі проблеми під силу – «Доки ми єдині, ми непереможні!».
День неробства
  Цікавий варіант спільного проведення часу – день неробства, коли кожен може займатися тим, чим хоче: лежати на дивані, дивитися кіно або просто відпочивати. Відмінною традицією можуть бути спільні поїздки за місто, в інше місто або навіть країну. Потрібно заздалегідь обговорити це питання, вислухавши пропозиції і побажання всіх учасників. Такі поїздки запам’ятовуються надовго.
Пасхальне дерево
  Створення та прикрашення пасхального дерева – це чудова традиція до Великодня.  Для початку зробіть з дітьми писанки або крашанки. Далі наповніть квітковий горщик камінчиками, піском або землею і “посадіть” в нього своє дерево: живі гілки з молодими листочками або, наприклад, штучні, прикрашені тканинними або паперовими квітами, намистом, стрічками та декоративними фігурками. Прикрасіть гілля великодніми символами.
  Сімейні традиції – створюють особливу атмосферу в домі, роблять сім’ю більш згуртованою і дружньою.. Пам’ятайте, погода в домі набагато важливіше тієї, що за вікном. Взагалі родинні традиції приносять стан стабільності та безпеки, а саме це відчуття одне із засадничих для нормального розвитку особистості. Без спільних справ члени сім’ї не відчувають між собою спорідненості й близькості, не уміють показувати один одному свою любов і турботу і виникає відчуженість і відчуття внутрішньої самотності кожного. Дитина, яка виросла в міцній сім’ї, в якої є свій порядок і устрій, є більш захищеною і впевненою в собі, їй є до кого звернутись в складних життєвих ситуаціях, вона не відчуває самотності, у неї вища самооцінка. А ще такі діти створюють у майбутньому щасливі сім’ї, цінують вірність і близькість, поважають інших і уміють зважати на чужу думку.

Сімейні традиції

— Додати коментар
suchasna_rodina-e1562606946596  Вітаю. Поняття «сім’я» не обмежена тільки спільним проживанням, побутом. Це щось більше: тепло, затишок, спільне проведення часу. Чудово, коли у сім’ї є свої традиції. Вони можуть передаватися з покоління в покоління, а можуть – створюватися нові. Це сприяє гармонійній атмосфері та позитивно впливає на всіх членів сім’ї. Багато хто відчуває прояв цих традицій як тепло та затишок. Тож сьогодні у рубриці «Поради психолога» https://youtu.be/glige2DERno підкажемо вам як започаткувати хороші сімейні традиції.
  Не нав’язуйте, а пропонуйте
  Дуже важливо, щоб традиції в сім’ю вводилися поступово і делікатно, з повагою до кожного члена сім’ї, з урахуванням його потреб, згоди. Ні в якому разі вона не повинна бути нав’язана. Тут можна проявити фантазію. Наприклад, ваша дитина – підліток не любить готувати, і, взагалі, сприймає «в багнети» всі пропозиції по згуртуванню сім’ї. Спробуйте в цьому випадку взяти рецепт з кухні тієї країни, яка їй подобається. Будьте терплячі.
Робіть усе щиро
  У створенні традиції важлива щирість: робіть це не для того, щоб показати оточуючим, яка ви гарна сім’я. При створенні традиції повинні стояти інтереси членів сім’ї, бажання згуртувати родину, створити здорову, гармонійну атмосферу в домі. Традиції створюються не напоказ. Швидше за все, це щось внутрішнє і навіть приховане від сторонніх очей. Не потрібно вибирати складні заняття. Традиції можуть бути дуже простими, такими як читання дитині казки на ніч, вечірній перегляд кінофільмів з попкорном щоп’ятниці або обговорення за обіднім столом того, за що ви вдячні долі. Традиції – це «клей», який скріплює сім’ю.
Проаналізуйте, що ви робите разом
  Перед тим як розпочати вводити нові традиції, проаналізуйте й оцініть те, що ви вже робите всією сім’єю. Що ви робите на свята? Як ви відзначаєте дитячі дні народження? Чи святкуєте ви перші або останні дні у школі? Як щодо сезонних заходів, таких як спільне прибирання новорічної ялинки або розфарбовування крашанок? Подумайте всією сім’єю, наскільки важливі для вас такі заняття. Сімейні традиції повинні бути веселими, гнучкими та простими, тоді їх неодмінно чекає успіх. Складіть список занять, які ви вже систематично робите всією сім’єю, удоскональте ті з них, які можуть стати вашими постійними традиціями.
Спільна трапеза
  Разом снідайте та вечеряйте. Насамперед така традиція привчить вас та дітей регулярно й корисно харчуватися. Окрім того, збираючись всією сім’єю за столом, батьки мають унікальну нагоду дбати про емоційне благополуччя дітей. Це — прекрасна можливість відчути взаємну підтримку та дізнатися, що відбувається в житті один одного. Споживаючи їжу з сім’єю, діти також навчаються спілкуватися. За столом вони вчаться говорити з повагою слухати, збагачують свій словниковий запас і вдосконалюють вміння правильно висловлювати власні думки. Крім того, під час обіду в колі родини, дитина, наслідуючи старших, легше вивчає правила етикету за столом. А ще традиція сімейних трапез навчає дітей співпрацювати та допомагати іншим. Адже трапеза — це не просто прийом їжі, але й спільне її приготування, сервірування столу, миття посуду.

Головні помилки у спілкуванні з дитиною

— Додати коментар

125827422221). Непотрібні і невчасні пояснення. Наприклад, коли дитина боїться монстра у шафі, батьки часто наглядно відчиняють цю шафу й демонструють, що та є пустою. Цей хибний крок доросла людина робить, бо не розуміє емоцій дитини. Маля легко пояснить пустоту шафи, скажімо, невидимістю монстра.

2). Заперечення. Наприклад, коли дитині роблять забір крові для лабораторного аналізу у поліклініці, батьки часто сидять поруч і стверджують, що це не боляче, і дитина собі вигадує. Але ж це не так — маля дійсно відчуває біль, хай і короткочасний, а коли ще до цього й бачить, що батьки його не розуміють, це тільки загострює ситуацію.

3). Спроби відволікти увагу. Цей прийом є більш неоднозначним, бо інколи відволікти увагу дитини дійсно потрібно. Наприклад, від хвороби — за допомогою гарного мультфільму або цікавої книжки. Але у ситуаціях з сильним емоційним напруженням, скажімо, якщо вмирає улюблена рибка дитини, спроби відволікти зазвичай є марними і недоречними.

4). Ігнорування. Ці помилкові дії можуть спровокувати замкненість дитини і навіть істерику. Але що тоді робити натомість у тих чи інших складних ситуаціях? У спілкуванні з маленькою дитиною необхідно дотримуватись кількох простих правил. Ці правила були розроблені психологами як алгоритм, що є хоч і не панацеєю, але досить універсальним засобом, завдяки якому можна дійсно порозумітися з дитино, навіть коли вона заходиться у стресовому стані.

5). Перше правило — дотримуватись своєї черги. Дитина хоче виговоритись, викласти свою думку та повідомити про щось. Батьки мають дати їй цю можливість, не перериваючи монологу аж доти, доки дитина не починає переходити у плач.

6). Друге правило — повтори. Аби дати малюку зрозуміти, що його розуміють, батькам варто повторювати за дитиною останню сказану нею фразу. Цей прийом, до речі, використовується у маркенигових схемах, коли продавець намагається вийти з потенційним покупцем на контакт. Діє і з дорослими.

7). Третє правило — обʼєднання інтонації та інформації. Голос батька чи матері має бути налаштованим на вираження тої емоції, яку очікує дитина — обурення від несправедливості, подив від чогось дивного тощо. Але сам зміст повідомлення має бути іншим. Батьки, після того як інтонаційно показують свою зацікавленість та розуміння, мають запропонувати вирішення тої чи іншої проблеми. Наприклад, залишити у кімнаті нічник, який чарівним чином відганяє привидів та не випускає чудовиськ з шаф.

8). Звісно, ідеальних батьків не існує. Кожен тато чи мама інколи можуть не звернути увагу на дитину, перебити її розповідь чи навіть розізлитись. Але чим успішніше батьки будуть вирішувати маленькі щоденні негаразди дітей, тим більша буде довіра між ними і тим скоріше малюк прощатиме маленькі хиби своїм батькам

Як розпізнати брехню за мімікою та жестами

— Додати коментар
1Рухи головою на конкретне питання
  Уявіть, буцім -то ви поставили своєму співрозмовникові конкретне запитання, відповідь на яке не треба довго обмізковувати, але перед тим, як відповісти, – він починає крутити головою (повертати її вліво або вправо, відкидати назад). Будьте певні, він говорить неправду. Мимовільний рух головою в цей момент сигналізує про брехню.
Мікроусмішка
  Мікроусмішка у спілкуванні, яка не обумовлена темою розмови, називається “задоволення від обману”. Це вираз, який з’являється менш, ніж на секунду на нашому обличчі, а потім зникає. Пояснюється це тим, що мозок, точніше, одна з його частин, яка відповідає за емоції, реагує швидше частини, що відповідає за брехню. Ми внутрішньо тішимося, радіємо, що нам вийде ошукати співрозмовника, саме тому ми посміхаємося. Проте згодом, частина мозку, що відповідає за брехню, все ж посилає потрібний сигнал, на кшталт “ти видаєш себе” і усмішка зникає з обличчя. “У реальних брехунів при розмові з’являється мікроусмішка. Вони ніби радіють в середині, що їх не підловили. Також на брехню може вказувати постійне стискання губ. Мають насторожити надто демонстративні жести – такі часто використовують впливові люди на своїх виступах, щоб привернути увагу до них, але відвернути від сказаного. Варто також звертати увагу на манеру розмови. У мові людини, яка хоче збрехати, часто можна чути багато узагальнень: “ніколи”, “завжди”, “усі”.
Людина сидить або стоїть надто рівно
  Більшість людей схильна вважати, що брешуть саме ті, хто постійно смикається і це – цілком виправдано. Проте варто звертати увагу і на людей, які взагалі не рухаються, адже це наявна ознака того, що людина говорить неправду. У нормальній розмові людина поводиться розслаблено та невимушено, а брешучи – напружується, а відтак – сидить або стоїть рівно.
Агресія та дратівливість
  Якщо вам все ж вдалося розпізнати брехню співрозмовника, то він, побачивши це або почувши, стає агресивним та дратівливим. Йдеться не про ту агресію, яка зумовлює бійку, – зовсім ні. Просто співрозмовник починає демонстративно тицяти у ваш бік вказівним пальцем, все ж приховуючи правду.
  Згадайте, як часто ви говорили людям, що вони ошукують вас, а вслід чули агресивні вислови? Це ознака того, що людина виказала свою брехню.
  Мимовільні дотики до обличчя або прикривання рота
  Люди, які так роблять, у прямому сенсі закривають основний канал комунікації. Усім відомо про цей характерний прояв брехні, проте багато людей продовжують це робити. Чому? Все досить просто: ми не в змозі контролювати наші рухи, які виникають на рефлекторному рівні, тобто природно.
Погляд брехуна Щоб контролювати вас та тримати все під своїм контролем, брехун, як правило, буде дивитися не кліпаючи. Коли людина говорить правду, вона природно може відвести очі вбік. Брехуни ж полюбляють “холодний погляд”, який змушує об’єкт ошукування ніяковіти. Проте надмірний рух очей також видає неправду. Є визначена схема руху очей під час обману, вона називається “діагональ брехні”, тобто коли очі рухаються із візуальної конструкції (стіни, двері, шафи) до співрозмовника. Цей погляд може рухатись із верхнього правого кута до нижнього лівого кута в один або інший бік. Також буває, що коли людина збрехала, вона одразу опускає очі вниз і часто червоніє.
Зміна ритму дихання
  Дихання людини має здатність, як пришвидшуватися, так і уповільнюватися, все залежить від її індивідуальних особливостей. Різка зміна швидкості серцебиття та приливу крові пояснюється вимушеним напруженням людини, яка говорить неправду.
Надлишок слів
  Коли співрозмовник видає інформацію, яка не стосується вашого питання або обговорюваної теми загалом, велика ймовірність того, що він ошукує вас. В такий спосіб брехун намагається переключити вашу увагу, перевівши розмову в геть інший бік.

Юрисконсульт Кам’янець-Подільського міського Центру СССДМ інформує

— Додати коментар

Юрисконсульт1  З початком онлайн консультування юрисконсульта, на сторінку Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді поступають запитання юридично-правового характеру. Деякі з них  досить подібні та пов’язані із дією карантину на території України. Одне з них: «Чи діє карантин для споживчого кредиту?»

  Відповідає юрисконсульт Центру Яна Арнаутова.

  17 березня 2020 року до Закону України «Про споживче кредитування» (далі – Закон) було внесено зміни, якими полегшено кредитне навантаження на позичальників.

  Відтепер Законом встановлено, що споживач звільняється від відповідальності (тільки від сплати штрафів та пені) перед кредитодавцем за прострочення зобов’язань за договором про споживчий кредит, у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а збільшення процентів за користування кредитом можливе лише в тому разі, якщо це прямо визначено кредитним договором.

  Проте, споживач зобов’язаний буде виконати взяті на себе обов’язки по споживчому кредиту, тобто виплатити як тіло кредиту, так і відсотки, після зняття карантинних обмежень.

  Також, деякі банки надають «кредитні канікули» або проводять реструктуризацію кредиту. Про умови їх отримання потрібно особисто зв’язатися із банком онлайн або по телефону.

  Нагадуємо, що у разі появи потреби у консультуванні напишіть нам приватне повідомлення на сторінку «Міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» в Facebook за посиланням https://www.facebook.com/kpmcsssdm/  з зазначеним видом та бажаним часом консультування (з 10.00 по 13.00). Решта деталей наші спеціалісти з вами узгодять у форматі приватних повідомлень. 

  Також, консультуйтесь за робочим телефоном (03849) 9-14-29.

ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ. ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ

— Додати коментар
52_main  Щороку перед випускниками постає проблема вибору майбутнього. Саме майбутнього, тому що від правильності обраного шляху, залежить багато в чому те, як складеться життя потім. Як визначити свою майбутню професію? Чи можна покладатися тільки на опис професії, як на відправний пункт у рішенні йти вчитися за цією спеціальністю? Як вибрати професію, щоб не викинути на вітер 5 років навчання у вузі? Такі питання ставить собі мало не кожен випускник. Поради батьків і друзів можуть виявитися й корисними, і шкідливими одночасно, тому що вони, звичайно, можуть допомогти вибрати «напрямок руху», але що буде потім, якщо зроблено помилковий вибір? Вподобана професія виявляється на практиці зовсім не такою привабливою при “погляді зсередини”. Деякі молоді люди взагалі не замислюються про те, що конкретно робить, приміром, менеджер з управління, чи експедитор, а йдуть за гучною  назвою спеціальності.
• У процесі вибору професії необхідно враховувати багато факторів:
– Почніть шукати серед тисяч професій свою якомога раніше – більше часу залишається на обдумування свого рішення.
• Необхідно враховувати свої схильності та здібності до певних видів діяльності, які заняття вам приємні. Наприклад, ви прекрасно малюєте, закінчили художню школу, або маєте математичні здібності.
• З’ясувати, що ви знаєте про професію яку вибрали, або чим хотіли б займатися загалом. Переконатися в тому, щоб одержана інформація про професію не була односторонньою, неповною.
• Спробувати попрацювати під час практики, канікул. Перспектива заробітку і можливість спробувати свої сили дасть впевненість у власних силах, можливість відчути свою самостійність, підготує до прийняття важливих рішень.
• Одним з факторів при виборі справи життя має бути стабільний соціальний попит на професію. Чи актуальна соціальна потреба у тому чи іншому виді діяльності, а також прогноз динаміки попиту на професіоналів у майбутньому.
   
   Вибір професії – це перш за все ваш вибір. Обираючи професію, ви обираєте не тільки спосіб, яким ви зароблятимете на життя, але і спосіб життя. Легковажний вибір “хліба” тільки за зовнішніми проявами, без урахування внутрішніх вимог, обмежень і різного роду зобов’язань – це експеримент, який може обійтися дуже дорого не тільки вам, але й оточуючим. А відповідальність ляже тільки на ваші плечі.