Архів за місяць: Січень 2021
Навчання кандидатів у патронатні вихователі
Популярні
22 січня 2021 року кандидати у патронатні вихователі разом із своїми помічниками з Хмельницької та Львівської областей продовжили навчання за Програмою підготовки патронатних вихователів, затвердженою наказом Мінсоцполітики.
Програма передбачає 12 тренінгових занять, у тому числі 1 – за місцем проживання патронатних вихователів, 2 – навчання представників міждисциплінарних команд підтримки послуги з патронату над дитиною, що відбуватимуться в громадах.
Заняття №5 «Підтримка зв’язків дитини з власною родиною» проведено в режимі онлайн. Тренінг проводили національні тренери з питань підготовки патронатних вихователів: Ірина Королець – директор «Центру психологічних та освітніх послуг «Моя пташка»» м. Львів та Людмила Терпяк – практичний психолог вищої категорії відділу методичного забезпечення та навчальних заходів Хмельницького обласного центру соціальних служб.
Мета заняття – формування компетентностей кандидатів у патронатні вихователі щодо роботи з дитиною у контексті її реінтеграції в біологічну сім’ю. Учасники в інтерактивній формі:
- розглянули важливість родинних та сімейних зв’язків для людини, в.т.ч., дитини;
- обговорили можливі форми роботи з біологічною родиною;
- підготували кандидатів у патронатні вихователі до організації зустрічей дитини із біологічними батьками чи родичами;
- сформували практичні навички роботи з дитиною до, під час та після зустрічей з біологічними батьками чи родичами;
- визначили випадки, коли підтримування зв’язків з біологічною родиною дитини неможливо;
- виконали практичні вправи з метою використання концепції сильних сторін та позитивного підходу в роботі із біологічною родиною.
По завершенню тренінгу кандидати у патронатні вихователі та їх помічники окреслили вміння та навички, якими вони мають володіти та визначили нові для себе компетентності.
Навчання буде продовжено наступного тижня.
Реалізувати права жінок на Хмельниччині
Популярні
Сьогодні, 22 січня у приміщені громадської організації “Подільський центр “Гендерна рада”, в рамках Проекту «Рівність заради безпеки» відбувся другий тренінг “Регіональні коаліції 1325: уроки, виклики, плани” участь в якому взяла директор Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк.
За словами голови громадської організації Тетяни Баєвої тренінг є частиною роботи, що впроваджується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу та покликаний надати підтримку місцевим органам влади та громадським організаціям під час розробки, реалізації та моніторингу впровадження регіональних та місцевих планів дій з виконання Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».
На зустрічі були обговорені питання наступних кроків у реалізації планів регіональної коаліції на теренах Хмельниччини. На думку усіх присутніх, ефективні плани, дадуть можливість захищати та реалізувати права жінок у цей важкий для України час.
Безробітні на Хмельниччині можуть стати патронатними вихователями
Популярні
Можливість стати патронатними батьками мають безробітні особи, які перебувають на обліку в центрах зайнятості Хмельниччини.
Наразі Хмельницька обласна служба зайнятості, в рамках співпраці з Хмельницьким обласним центром соціальних служб, проводить з шукачами роботи інформаційно-роз’яснювальні заходи з цих питань.
Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.
Послуга такого патронату передбачена Постановою КМУ від 16.03.2017 року №148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною».
Мешканці Хмельниччини можуть стати патронатними вихователями, якщо:
- є громадянином України, має вік від 35 до 60 років (для жінки) та від 35 до 65 років (для чоловіка);
- сім’я зареєстрована у шлюбі та проживає на спільній житловій площі;
- стан здоров’я дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;
- є позитивний досвід виховання власних дітей;
- відсутня судимість;
- один із членів сім’ї не поєднує роботу патронатного вихователя з іншою трудовою діяльністю.
«Для цього бажаючим необхідно пройти спеціальний курс навчання, а це 12 занять, та отримати довідку за результатами навчання», – зазначили в службі зайнятості.
Додали, що зарплата вихователя становить п’ять прожиткових мінімумів, кошти на виховання дитини – два прожиткових мінімума (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року — 2 189 гривень, з 1 липня — 2 294 гривні, з 1 грудня — 2 393 гривні – ред.).
За детальнішою інформацією щодо запровадження патронату або можливості стати патронатним вихователем необхідно звертатися до Хмельницького обласного центру соціальних служб за телефоном (0382)76-55-58.
За матеріалами Хмельницького обласного центру занятості
Дуже хочеться, щоб і на Хмельниччині з’явились патронатні сім’ї – Людмила Терпяк
Популярні
Сьогодні, 20 січня 2021 року відбувся черговий вебінар за участі спеціаліста Хмельницького обласного центру соціальних служб з патронату Людмили Терпяк. Метою зустрічі з безробітними міського центру занятості є донесення інформації про послугу патронату. На сьогоднішній день майже у всіх областях України функціонують сім‘ї патронатного виховання, але поки що жодна дитина з Хмельницької області, сім’я якої перебуває у складних життєвих обставинах та потребує влаштування під патронат не отримала такої допомоги.
На думку фахівця з патронатного виховання, почувши сьогодні інформацію про послугу патронату, присутні змогли б тимчасово прийняти дитину до себе, забезпечити її підтримкою та реабілітацією, зрозуміти, які ситуації спричинили СЖО у батьків дитини, змотивувати відновлення їхньої батьківської спроможності. Адже кожна дитина має право виховуватись у безпечному сімейному середовищі.
Мета влаштування дітей до сім’ї патронатного вихователя? Це, насамперед:
- екстрене надання «даху над головою»;
- тимчасове влаштування до повернення у біологічну сім’ю;
- тимчасове влаштування до усиновлення;
- влаштування для оцінки стану і розвитку дитини;
- влаштування для реабілітації дитини (насилля,
жорстоке поводження, педагогічна занедбаність); - влаштування дитини з інвалідністю для зміни
вражень і перепочинку батьків; - влаштування старшого підлітка для підготовки до самостійного життя.
Які діти попадають під патронат?
- які за певних обставин не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них, в тому числі:
üновонароджені діти, від яких відмовились батьки;
üпідкинуті, безпритульні діти;
üдіти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;
üдіти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
üдіти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, пропали безвісті.
Одночасно до сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані тільки діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.
Хто такий патронатний вихователь?
- це особа, яка пройшла навчання за спеціальною програмою та на договірній основі здійснює догляд, виховання, забезпечує реабілітацію тимчасово влаштованих в його сім’ю дітей, несе відповідальність за їх життя та здоров’я в період надання цим дітям послуги патронату.
ПАТРОНАТНИЙ ВИХОВАТЕЛЬ…
допоможе дитині подолати стрес, зумовлений відсутністю чи втратою прихильності у біологічній сім’ї;
§створить позитивний емоційний контакт із дитиною, правильно реагуватиме на її потреби;
§представлятиме інтереси дитини перед іншими фахівцями соціальної сфери;
§стане посередником між дитиною та її біологічними батьками / особами, які їх заміняють чи усиновителями / прийомними батьками. - Патронатний вихователь — це офіційне працевлаштування. Патронатні вихователі отримують грошове забезпечення та соціальну допомогу на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя.
На завершені вебінару Людмила Терпяк звернулась до учасників з пропозицією створення патронатних сімей. Тільки разом у тісній співпраці ми зможемо забезпечити реалізацію державної політики в питаннях захисту прав дітей. Дуже хочеться, щоб і на Хмельниччині з’явились такі сім’ї, які можуть змінити життя дітей на краще. За детальною інформацією, можна звернутись за тел. 76-55-58.
Як живе молодь України у період COVID-19: дослідження, статистика, роздуми.
Обмеження спілкування, різка зміна стилю життя, формату навчання та зайнятості, залученості до громадської діяльності, вплив на здоров’я, та багато інших змін засвідчили про вразливість молоді через пандемію, спричиненою поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.
Наприкінці 2020 року Соціоінформ, Інститут міста та Львівська організація МолоДвіж Центр на замовлення ПРООН в Україні провела соціологічне дослідження «Як живе молодь України під час COVID-19?».
Тема роботи – виявлення настроїв молоді упродовж пандемії у різних сферах їхнього життя.
Проведене дослідження досить грунтовне: 10 фокус-групових дискусій; опитано 1200 осіб, віком 14-35 років, у всіх областях України, що під контролем української влади. Анкетне опитування проведене методом CAPI; глибинні інтерв’ю з фахівцями та фахівчинями у сфері молодіжної політики в Україні.
Фокус дослідження: 9 сфер життя молоді – освіта, матеріальний стан та зайнятість, бізнес, партисипація, охорона здоров’я, охорона довкілля, безпека та соціальна згуртованість, спортивні практики молоді, молодіжні ініціативи, інформаційна безпека, а також комунікація із соціальними інститутами та оцінка загальної ситуації в країні.
Основні результати дослідження:
· 35,3% молоді припускають, що пандемія штучно створена проти 34,3% тих, хто вважає, що пандемія є реальною загрозою;
· 56,9% молоді вважають, що організація навчального процесу під час пандемії погіршилася;
· 72,4% батьків зауважили, що стали витрачати більше часу на навчання дітей, та 58,6% вказали, що це було складно;
· 50,3% молодих людей мають переважно негативні оцінки щодо подальшої ситуації з COVID-19, але повернутися до суворого карантину готова лише третина молоді України;
· 69% респондентів повідомили про погіршення засвоєння та сприймання навчального матеріалу з початку запровадження карантину;
· 66,5% активних на ринку праці молодих людей скористались можливостями та диверсифікували свої вміння для того, аби адаптуватися до наслідків пандемії;
· 45,9% молоді нарікає на погіршення емоційно-психологічного стану, зокрема через високу частоту стресових ситуацій та порушення звичного режиму сну.
Слід зауважити і додаткові ризики для для молоді на ринку праці.
· Молодих людей, що мали б переходити від навчання до роботи, вже називають «lockdown generation», тобто «поколінням локдауну». За прогнозами МОП, для молодих людей виникають ризики бути виключеними з ринку праці або «відкладати» вихід на ринок праці — зокрема через кризу в сфері освіти. Адже чотири з п’яти (79%) серед тих, хто навчалися, були змушені зробити перерву у навчанні; частина з них залучені до дистанційного навчання, яке, втім, не завжди відбувається достатньо ефективно. Молоді люди й у кращі часи мають більшу ймовірність бути не зайнятими або ризикують мати менший заробіток і бути звільненими у першу чергу, а також частіше працюють у неформальному секторі.
· Вже зараз виникла потреба створення спеціальної програми для підтримання зайнятості молоді, яка не працює і не навчається, щоб пом’якшити складнощі переходу на ринок праці під час кризи.
· У попередні роки до Державної служби зайнятості щорічно зверталися орієнтовно тільки 5-7% молоді, більшість шукали роботу самостійно.
Програма для підтримки зайнятості молоді під час пандемії коронавірусу — це хороша інвестиція, адже вона могла б допомогти пом’якшити довгострокові наслідки коронакризи для продуктивності праці. Прикладом комплексної програми, на який варто звернути увагу, є програма ЄС, що була створена у 2013 році і спрямована на молодих людей у віці від 15 до 29 років. У програмі можуть зареєструватися молоді люди, які завершили період формального навчання і не працевлаштувалися протягом 4 місяців — для них програма пропонує можливості працевлаштування, продовження освіти, стажування, індивідуального консультування та наставництва.
Всі ці виклики стають викликом для влади, державних установ, зокрема і ХМ ЦСССДМ, і змушують нас швидко вживати заходів, покликаних допомагати сімям та молоді, аби зменшити негативний вплив пандемії.
Які це мають бути заходи? Які знання та навички необхідні кожній молодій людині, щоб адаптуватися до нових реалій та брати активну участь у житті своїх громад? Що турбує та про що мріє і на що сподівається молодь, яка стала частиною розширеної територіальної громади міста Хмельницького після нещодавної реорганізації?…
Відповіді на ці та багато інших запитань, які виникатимуть в подальшому, ми спробуємо шукати разом з вами – наша молодь, наші відвідувачі, партнери, влада, громадянське суспільство, експерти з питань молодіжної політики. Запрошуємо вас усіх до діалогу, рефлексуйте на ці статистичні дані, якими ми поділилися, надсилайте свої коментарі, озвучуйте свої проблеми, потреби, інтереси – лише так ми разом зможемо планувати нашу спільну роботу, наше життя та залучати молодь у життя громади в нових карантинних та пост-карантинних умовах і давати їй можливість впливати на прийняття рішень.
Отримані дані можуть бути цікавими фахівцям, які працюють з молоддю та самій молоді для розуміння процесів, що відбуваються та планування життя в нових умовах вже зміненої реальності.
Ділимося з вами також посиланням на нещодавно створений Перший молодіжний канал.
Це цікавий і корисний ресурс для обміну досвідом, отримання нових мотивуючих ідей. В цьому випуску за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=Gaa3U_RWFZc&list=PLAgSNULK1lAM-x17u76mCjjenHyMr3afF&index=4&ab_channel=YouthWorkerUkraine розмова на актуальну тему – «Як перехитрити карантин». Своїм досвідом та напрацюваннями діляться молодь та фахівці з інших міст та регіонів України.
Підготувала – провідний психолог ХМЦСССДМ – Джал А.А
Патронат над дитиною
Патронат над дитиною – це професійна комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію в сім’ї патронатного вихователя дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, та одночасне надання спеціалістами інтенсивних підтримуючих послуг її батькам для вирішення проблем, які призвели до розлучення з дитиною. За детальною інформацією звертайтеся в Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за номером 068 729 60 29
«Вплив шкідливих звичок на якість життя людини»
18 січня 2021 року начальником відділу соціальної роботи Ізяславського районного центру соціальних служб Юлією Потюк спільно зі спеціалістами Ізяславського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області проведено консультування засуджених, які перебувають на обліку «Центру пробації». В ході зустрічі у облікових осіб визначено наявні проблемні ситуації, що потребують вирішення та допомоги кваліфікованих спеціалістів, ситуацію в родині, адаптацію в соціумі. З’ясовано, що першочерговою проблемою в осіб, які засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, є зловживання спиртними напоями. Через зазначену шкідливу звичку чоловіки не можуть працевлаштуватись, створити сім’ю чи побудувати міцні стосунки в родині, виховувати дітей та ін. Проведено консультування облікових осіб щодо припинення дружби із «зеленим змієм», необхідності покращення якості свого життя.
Захід на базі «Центру пробації» проведено із дотриманням вимог карантину.