В Кам’янці-Подільському шукають людей, які готові прийняти дитину у свою родину!

razvitie_rebenka_v_5_let_iПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.

У разі необхідності орган опіки та піклування може продовжити термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін.

ВАЖЛИВО! Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців. У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.

ОБОВ’ЯЗКОВО! За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія та інші види державної допомоги.

ХТО МОЖЕ БУТИ ПАТРОНАТНИМ ВИХОВАТЕЛЕМ:

громадяни України, які мають досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.

ОБОВ’ЯЗКОВО! Кандидати у патронатні вихователі мають пройти відповідне навчання та отримати рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. На кожну дитину, влаштовану в сім’ю патронатного вихователя, щомісячно з державного бюджету надається соціальна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів відповідно віку дитини. Розмір оплати послуг патронатного вихователя становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.

КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ: Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вул. Шевченка, 26, ☎ 9-14-29

Долучайтеся! Надайте дитині свою підтримку!

Постанови Кабінету Міністрів України

  1. Постанова КМУ від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»;
  2. Постанова КМУ від 30.10.2014 №623 «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України»;
  3. Постанова КМУ від 26.04.2002 № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу»;
  4. Постанова КМУ від 26.04.2002 № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю»;
  5. Постанова КМУ від 20.12.2006 № 1849 «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»;
  6. Постанова КМУ від 17.10.2007 № 1242 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;
  7. Постанова КМУ від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;
  8. Постанова КМУ від 29.04.2013 № 324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів»;
  9. Постанова КМУ від 01.08.2013 № 573 «Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»;
  10. Постанова КМУ від 21.11.2013 № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»;
  11. Постанова КМУ від 21.11.2013 № 896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)»;
  12. Постанова КМУ від 16.12.2015 № 1094 «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року»;
  13. Постанова КМУ від 22.07.2016 № 462 «Питання оплати праці працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»;
  14. Постанова КМУ від 16.03.2017 № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною»;
  15. Постанова КМУ від 21.06.2017 № 432 «Про затвердження Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції»;
  16. Постанова КМУ від 04.07.2017 № 465 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною»;
  17. Постанова КМУ від 15 листопада 2017 р. № 877 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа»;
  18. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 654 «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»;
  19. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 655 «Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»;
  20. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»;
  21. Постанова КМУ від 03 жовтня 2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»;
  22. Постанова КМУ від 01 червня 2020 р. № 479 “Деякі питання діяльності центрів соціальних служб”
  23. Постанова КМУ від 18 листопада 2020 р. № 1277 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. № 1025 і від 10 липня 2019 р. № 691”

Діти та підлітки на карантині

IMG_20210113_173347_499“Діти та підлітки на карантині” сьогоднішній ефір присвячений саме цій тематиці. В студії МТРК “Місто” спільно з Тетяна Гуща говорили про підтримку дітей під час спалаху COVID-19.
Непростий період для всіх, є помилковою думка, що діти не помічають нічого. Насправді кожна дитина справляється із своїми емоціями по-своєму. Закриття шкіл, відсутність спілкування з друзями, скасування розважальних заходів, саме підтримка і любов батьків є важливою як ніколи.  Розглянути декілька способів, які допоможуть підтримати дітей молодшого та старшого віку.
1. Спокій та ініціатива батьків. Бесіда про захворювання має бути правдивою та з врахуванням вікових особливостей дитини. Коли інформація відсутня, діти молодшого віку схильні дофантазовувати – що може стати причиною психологічної травми.
2. Дотримання розпорядку дня. У дітей має бути розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Психологи пропонують залучити до складання розпорядку і самих дітей.
3. . Дозвольте  дітям відчути свої емоції. Дорослим слід памятати про те, що підлітковий вік – завжди час посилиної емоційної чутливості. Емоції для підлітка займають мега важливе значення, вони ще не стійкі але набагато глибші і усвідомленіші ніж у малюків.
4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують. «Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає чи чула, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння про захворювання COVID-19». Батьки мають бути максимально відкриті до запитань. Пам’ятати,  що діти за своєю природою є допитливими, потребують постійного потоку інформації для формування та розвитку нервової ситеми.
5. Організовуйте радісні події для дітей. Хорошим варіантом є влаштування сімейних вечірок, настільні ігри, фізичні вправи із музичним супроводом.
6. Слідкуйте за власною поведінкою. Варто розпочати із себе. Звернути увагу на своє ставлення до епідемії, карантинних обмежень. Діти часто відзеркалюють поведінку нас, дорослих, тому батьки часто можуть передавати дітям тривожність. Отже, батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість.
 
Пандемія – то є екзамен на рівень поваги один до одного, до бажань, потреб та емоцій кожної людини. А ізоляція – то час на пізнання самого себе.
ВСІМ ЗДОРОВ’Я!
Автор: провідний психолог Захожа Ольга

 

Оксана Ситницька : Соціалізація дітей-сиріт в навчальних закладах Хмельниччини- приорітетний напрямок роботи влади

Популярні

20210112_135542  Під час перебування смт. Чорний острів, заступник голови облдержадміністрації Оксана Ситницька відвідала обласний заклад «Хмельницький обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» для більш детального ознайомлення з роботою та потребами закладу.

  За словами  директора  Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяни Власюк, більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після закінчення навчання в школах-інтернатах, училищах, зустрічаються зі складними життєвими проблемами: немає підтримки зі сторони сім’ї, родини, бідність, проблема працевлаштування, відсутність документів, втрата власного  житла, а також вирішення проблем подальшого навчання. Допомогу у розв’язанні  цих  питань бере на себе створений в області «Хмельницький обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування», який  розпочав свою роботу 12 серпня 2008 року.

  Основними завданнями закладу є забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тимчасовим житлом, надання їм психологічних, соціально-педагогічних, соціально-побутових, медичних, економічних, юридичних та інформаційних послуг, а також створення умов для  їхньої соціальної адаптації, підготовка до самостійного життя, до створення сім’ї, народження та виховання дітей.  Гуртожиток проводить свою діяльність на принципах захисту прав людини, гуманності, законності, доступності послуг, конфіденційності, поваги до особистості. В соціальному гуртожитку можуть перебувати діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,  віком від 15 до 18 років, а також особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,  віком від 18 до 23 років. Граничний термін перебування у закладі – три роки.

  У закладі  є все необхідне для проживання: зручні кімнати, затишний хол, обладнані кухня, пральня, санвузли, цілодобово здійснюється подача гарячої води. Усі послуги надаються безкоштовно. Соціальний гуртожиток розрахований на 12 осіб, у якому можуть проживати дівчата та хлопці. З часу створення у ньому  проживало 199 дітей-сиріт та  дітей, позбавлених батьківського піклування.

  Працівники соціального гуртожитку намагаються якнайкраще забезпечити виконання поставлених  перед ними завдань. У співпраці з іншими службами,  державними та не державними  установами  сприяють навчанню, пошуку роботи, надають допомогу в отриманні медичних, юридичних  послуг, в оформленні документів. Разом з тим, отримувачі послуг набувають навичок соціально-побутового характеру: приготування їжі, шиття, прибирання, прання, спілкування. Постійно проводяться індивідуальні, групові лекції, бесіди, тренінги, анкетування. Працівниками закладу застосовуються методики різноманітних видів наочності, аудіовізуальної техніки, комп’ютера в доборі й обробці інформації про моделі допомоги в кожному окремому випадку. Організовуються зустрічі з провідними спеціалістами: психологом, юристом, лікарями (гінеколог, невропатолог, нарколог, інфекціоніст, фтизіатр).

  Під час візиту Оксана Ситницька звернула увагу адміністраторів, директорів центрів на необхідність тісної співпраці у напрямку соціалізації даної категорії дітей в навчальних закладах Хмельниччини та залучення до цієї роботи наставництва.

 

Головне завдання – допомогти та підтримати жінку у кризовий період

Популярні

20210112_123934  Для забезпечення соціального супроводу жінок, які мають ризики відмовитися від дитини у пологовому відділенні, жінок у яких існували ризики вилучення новонародженої дитини, було створено по всій Україні мережу центрів матері та дитини. На Хмельниччині матір з дитиною забезпечується тимчасовим житлом та соціальним супроводом Обласним центром матері та дитини. 

  Сьогодні заступник голови обласної державної адміністрації Оксана Ситницька з робочою поїздкою відвідала Хмельницький обласний центр матері і дитини для детального ознайомлення роботи центру.

  Заклад створено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 листопада 2005 року «Про утворення державного закладу «Хмельницький обласний соціальний центр матері і дитини». Центр розпочав роботу 1 червня 2008 року. Метою діяльністю центру є запобігання відмов матерів від новонароджених дітей. Молодим матерям та їх дітям надається соціальна допомога у вирішенні проблем життєдіяльності, у створенні комфортних умов для тимчасового проживання, соціальна реабілітація, допомога у вихованні дітей, захист їх прав та інтересів, психологічна допомога.

  У ньому тимчасово проживають жінки на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матері з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися у складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов’язку. Під час перебування жінок в Центрі, обласним центром соціальних служб  вирішуються питання щодо подальшого їх місця проживання та взяття під соціальний супровід», – зазначила Тетяна Власюк директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб. За її словами, близько 80% жінок, які перебували у центрі, раніше виховувалися в інтернатних закладах. Протягом усього часу існування закладу, тут мешкало 204 жінки з дітьми. Жодна жінка після перебування у центрі не відмовилася від власної дитини.

20210112_130149  «Головне завдання – допомогти та підтримати жінку у кризовий період. Ми маємо навчити її бути мамою та господаркою, щоб вона вміла доглядати за дитиною, готувати їжу та планувати свій бюджет, тобто  зробити все для того, щоб жінка могла далі самостійно влаштувати своє життя із дитиною», – додала Любов Кісіль директор Центру матері та дитини.

  Оксана Ситницька звернула увагу директорів центрів на тісну співпрацю з об’єднаними територіальними громадами щодо соціального супроводу жінок після повернення соціум.

Як позбутися залежності від чужої думки

скачанные файлы (2)Впевнена у вашому житті трапляються ситуації, коли ви хвилюєтеся, що про вас можуть подумати оточуючі? Або ж боячись страху відповідної реакції інших людей ви відмовляєтеся робити те, що могло б принести користь вам чи суспільству? Залежність від чужої думки дозволяє іншим керувати нашим щастям. Будь-яка залежність, це погано. А слухати всіх і кожного, не маючи при цьому своєї думки – шлях до нещастя.
Мінливість думок:  Люди можуть бути залежними від думки батьків, друзів, значущих осіб або авторитетів. Вони запитують поради у кого-небудь і приймають його точку зору, як єдино правильну. Потім чують другу думку і погоджуються з нею. Залежність від чужої думки потрібно розглядати з двох сторін. З одного боку — це нездатність людини самостійно приймати рішення, бажання перекласти відповідальність на іншого, пошук порадників і так далі. Але є й інша крайність — коли людина ніколи не прислухається до чужої думки.
Інфантильність думкиОбидві ситуації — наслідки розвитку і виховання в певному середовищі. І кажучи про залежність від чужої думки, психологи передусім мають на увазі інфантильність і незрілість особистості, нездатність брати на себе відповідальність за себе і своє життя.
Вплив батьків :На таких людей часто впливають батьки. Вони з дитинства звикають до того, що батьки завжди мають рацію, і навіть у дорослому віці вчиняють за їхніми вказівками. І навіть якщо намагаються збунтуватися і відстояти свою думку, на них тисне сильне почуття провини.
Формування самостійностіЗ раннього дитинства важливий природний процес формування самостійності, відлучення дитини від батьків іншими словами сепарація  йде сам собою, якщо йому не заважати.  І чітких вікових меж немає — найчастіше це розтягується в часі. У кожного може бути своя сепарація, яку можна простежити тільки за відчуттями. Хтось у 18 років їде з дому, відчуває свою самостійність, повністю покладаючись на себе, а хтось і в 45 років продовжує жити, ображаючись на маму і намагаючись заслужити її любов.
Підтримуйте ініціативністьЯкщо батьки не пригнічують ініціативу дитини, підтримують у ній розвиток характеру, підштовхують до прийняття рішень і взяття відповідальності, то у дитини поступово формується самостійність, опора на власну думку.
Тиск — дорога до інфантильності Якщо ж батьки тиснуть, нав’язують свою точку зору як єдино правильну, не чують дитячі «хочу» і продавлюють свої «треба», виховують послух за всяку ціну, то сепарації і формування самостійності не відбувається.
Надмірна відповідальність
Схожий результат буває і в протилежній ситуації — коли на дитину навішують занадто багато відповідальності і обов’язків не за віком. Гіперопіка і надмірна турбота також перешкоджають сепарації — дитина звикає, що за неї все роблять, у неї немає необхідності проявляти ініціативу і потреби щось робити самастійно. У всіх цих випадках діти виростають у дорослих з сильною залежністю від чужої думки і низькою відповідальністю за себе. Як ж подолати залежність від чужої думки?
Будьте добрі до себеХороший спосіб позбутися від даного типу залежності – бути добрим по відношенню до себе. У бажанні відчути свій зв’язок з оточуючими немає нічого поганого. Проблема виникає, якщо вона не збалансована іншими важливими речами на кшталт збереження власних кордонів.
Обирайте мотиватора, а не критикаЛюдям з залежністю від чужої думки дуже часто не вистачає впевненості в собі. У кожному з нас живе свій внутрішній критик, який нашіптує: «Ти недостатньо хороший». Однак всередині нас звучить ще один голос, що говорить зворотне: “Ти здатний на це. Ти досить хороший. Тільки ваш вибрі до кого з них прислухатися. Будьте готові отримувати схвалення від самих себе. Щоб перемогти залежність від чужої думки, не забувайте ставитися до себе так, як вам хочеться, щоб до вас ставилися інші.
Допомога з боку Звернення до хорошого фахівця, який працює з сепарацією, допомагає виправити інфантильність, пробудовувати кордони в різних сферах і виховати опору в собі. Тільки сформувавши свою зрілу незалежну особистість, людина може повною мірою реалізувати себе в суспільстві, у стосунках і в житті. З іншого боку, за вашу чесність і любов, що перевищують бажання бути прийнятим, багато людей зрештою почнуть цінувати вас набагато сильніше.
Автор: провідний психолог Коцюк О.О.

Чому важливо вміти дякувати

 
image (2)Всесвітній день “дякую” щорічно відзначається 11 січня. Таким чином ЮНЕСКО та ООН хочуть нагадати людям про те, на скільки важливі хороші манери.
Міжнародний день “дякую” не потребує багато зусиль, проте деякі країни світу святкують найввічливіший день у році за допомогою розважальних заходів, благодійних акцій та ярмарок.
Вперше слово “дякую” згадується у Паризькому словнику-розмовнику, який видали у 1586 році. Походження Міжнародного дня “дякую” незрозуміле. Існує думка, що спершу компанії рекламували це свято для збільшення своїх продажів, але все ж це не робить концепцію даного звичаю менш привабливою. 
Це реальна можливість висловити свою подяку тим людям, які доповнюють картину вашого життя та роблять вас тим, ким ви є. Можливо, саме через це 11 січня вважається одним із найввічливіших днів.
На думку психологів, подяка – не лише прояв ввічливості та можливість покращити стосунки, а й турбота про психологічне здоров’я обох сторін.
Дослідники припускають, що вдячність може покращити самопочуття, фізичне здоров’я, створює позитивні емоції та допомагає впоратися зі стресовими періодами в житті.
Оскільки для більшості людей висловлення подяки є повсякденним явищем, то той, хто говорить “спасибі”, часто не надає цьому великого значення. Втім подяка немов оптимізує погляд людини на життя. Вдячні люди готові приймати нові виклики та оптимістичніше налаштовані на досягнення своїх цілей.
Дякувати можна не лише за хороші вчинки чи допомогу. Вчіться дякувати людям й за отриманий досвід: розірвані відносини, критику на роботі тощо. Всі ці ситуації навчають та формують вашу особистість й вказують на те, до яких людей та вершин потрібно тягнутись, а яких уникати.
Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти. Уявляєте, яку енергетику має така людина? Так, низьку й агресивну: усе погано, і всі в цьому винні.
Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня привносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.
Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дякувати — приємно!
Автор: Провідний психолог Коцюк О.О.

У м. Кам’янці-Подільському підвели підсумки спільної роботи

1 (1)Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді вже не один рік поспіль співпрацює із Кам’янець-Подільським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області у сфері профілактики правопорушень серед молоді та дітей, які вже перетнули межу закону та відбувають покарання, не пов’язані із позбавленням волі.

11 січня, під час планової наради, були підведені підсумки роботи обох Центрів за 2020 рік, обговорені напрями та форми взаємодії сторін щодо надання соціальних послуг дітям та молоді, які засуджені до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі. Також, звернули увагу на надання необхідних послуг профілактично-виховної, психологічної, соціальної роботи, спрямованих на мінімізацію виявлених криміногенних потреб суб’єктів пробації.2 (1)

Було обговорено та ініційовано шляхи удосконалення взаємодії під час забезпечення соціальної адаптації засуджених у процесі підготовки їх до звільнення та визначені пріоритетні напрямки подальшої співпраці.

До відома.

Протягом 2020 року на обліку Центру пробації перебувало 253 особи, засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.

Спільною профілактичною роботою Центрів охоплено 33 особи з числа молоді (до 35 років) цієї категорії, у тому числі 3 дітей.