1. Рік заснування та засновник: створено розпорядженням голови Хмельницької обласної адміністрації від 31.12.1997 року №1168-р при Хмельницькому обласному управлінні у справах сім’ї та молоді відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002р. №809 «Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога».
2. Керівник закладу: директор – Федорук Анатолій  Анатолійович (тел. 633252).
3. Адреса: с. Вихилівка, Ярмолинецький р-н. 
4. Заклад розраховано на 32 особи. Кількість посад згідно із затвердженим штатним розписом – 16 штатних одиниць.
5. Основне завдання центру – повернути алко/наркозалежних людей до життя без алкоголю та наркотиків.

  З метою превентивної роботи серед молоді і підлітків працівниками  центру проводяться акції, семінари, лекторії та круглі столи.

  Реабілітаційна програма центру базується на 30-ти річному досвіді роботи польських реабілітаційних центрів «Монар», з якими підтримується тісний зв’язок. Міністерство у справах сім’ї,  молоді та спорту неодноразово визнавало даний заклад одним із кращих реабілітаційних центрів в Україні. На базі центру у 2002 та 2004 роках проводилися Всеукраїнські семінари-навчання щодо організації та діяльності центрів наркозалежної молоді для начальників управлінь у справах сім’ї та молоді облдержадміністрацій.

6. Працівниками центру здійснюється психологічна робота з клієнтом, що сприяє реальним змінам у поведінці, шляхом соціальної взаємодії відбувається підготовка людини до повернення в соціум з новими ціннісними орієнтаціями. Ефективність психо-корекційного лікування в центрі становить – 29,9%.

  З метою превентивної роботи серед молоді і підлітків працівниками  центру проводяться акції, семінари, лекторії та круглі столи.

7. Матеріально-технічна база: на території у 29,0 га розміщено житлові приміщення ( кімнати для проживання), допоміжні приміщення (їдальня, кухня, терапевтична кімната), господарські приміщення (склади, майстерні та хліви).

  Усього в 2021 році включено до програми  33 особи. За 2021 рік успішно завершили курс ресоціалізації 18 осіб, які повернулись у свої сім’ї, та до нормального життя.

1. Рік заснування та засновник : центр створено 14 лютого 2006 року на базі Кризового центру для жінок, які потерпіли від насильства в сім’ї, який працював у 2003-2006 роках як спеціалізоване формування Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
2. Керівництво закладу: директор – Андрейчак Алла Федорівна (тел. 746472)
3. Заклад розраховано на 10 місць. Кількість посад згідно із затвердженим штатним розписом – 8 штатних одиниць.

  Центр забезпечує тимчасове перебування та надає послуги особам, які внаслідок стихійного лиха, учинення стосовно них злочину, постраждалим від торгівлі людьми,  насильства (в тому числі в сім’ї), або реальної загрози його вчинення та за інших складних життєвих обставинах, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.

5. Основні завдання закладу – надання безоплатних психологічних, соціально – педагогічних, юридичних, соціально-економічних, інформаційних послуг. У своїй діяльності спеціалісти центру керуються принципами захисту прав людини, гуманності, законності, доступності послуг, конфіденційності, поваги до особистості.
6. Працівники центру: сприяють працевлаштуванню, навчанню, пошуку житла, здійснюють соціальну та психологічну діагностику, профілактику, корекцію та реабілітацію, допомагають в оформлені тимчасової реєстрації, необхідних документів, тощо.
7. Матеріально-технічна база: Загальна площа приміщення 74,3 м. кв. В закладі наявні: 2 кімнати для проживання які розраховані на 4 і 6 ліжко-місця, 1- кабінет, 1- консультативна кімната, кухня-столова, душова, туалет.

Протягом 2021 року у центрі отримали допомогу із забезпеченням притулку 62 особи.

  1. Рік заснування та засновник: створено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від17 листопада 2005року   № 437/2005    відповідно до «Типового  положення просоціальний  центр матері і дитини», затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005р №879. Після проведення ремонтних робіт центр розпочав роботу 1 червня 2008 року.

  2. Керівник закладу: директор– Кисіль Любов Вікторівна(тел. 622150).

  3. Адреса: пров. Вовчогоранський, 5,смт Чорний Острів, Хмельницький район.

  4. Заклад розраховано на 14 осіб (7 дітей та 7 матерів).Кількість посад згідно із затвердженим штатним розписом – 8  штатних одиниць.

  Центр забезпечує тимчасове перебування жінок на сьомому – дев’ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнських обов’язків.

  5. Основні завдання закладу – підтримка жінок, які перебувають в складних життєвих обставинах, запобігання відмові батьків від новонароджених дітей та надання безоплатних психологічних, соціально -педагогічних, правових, соціально-економічних, інформаційних послуг.

  6. Працівники закладу: проводять роботу щодо формування  навичок догляду та розвитку дитини, налагодження  стосунків з рідними та близькими,підвищення батьківського потенціалу,підвищення самооцінки, впевненості в собі та у своїх силах.Під час перебування в закладі жінок та дітей організовують проходження  медичного обстеження,  відбувається оформлення (відновлення) документів, влаштовуються  на навчання,  здійснюється пошук житла.

  7. Матеріально-технічна база:орендоване приміщення комунальної власності, площею 256 кв. м. В користуванні центру знаходиться земельна ділянка площею 0,0537 га. на якій розташовані дитячий майданчик та присадибна ділянка.. В закладі наявні: 4 кімнати для проживання, кабінет директора,  кухня, столова, пральня, душова, медичний ізолятор, медичний кабінет, ігровий зал, туалет.

  За 2021 р. загальна кількість, які перебували в закладі  становила 22 особи, з них: жінки з дітьми віком від народження до 18 місяців – 11 осіб,  діти віком від народження до 18 місяців –11 осіб.

1. Рік заснування та засновник: створено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 листопада 2005 року № 435/2005 відповідно до «Типового  положення про соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005р №878. Після проведених ремонтних робіт гуртожиток розпочав роботу 12 серпня 2008 року.
2. Керівник закладу: директор – Данилюк Віра Григорівна ( тел. 622695)
3. Адреса: вул. Незалежності 1, смт Чорний Острів, Хмельницький район.
4. Заклад розраховано на 12 осіб. Кількість посад згідно із затвердженим штатним розписом – 8 штатних одиниць.

  В гуртожиток направляються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,  віком від 15 до 18 років, а також особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,  віком від 18 до 23 років. Термін перебування в закладі від 6  місяців до 3 років.

5. Основні завдання закладу – надання психологічних, соціально-педагогічних, юридичних та інформаційних послуг, формування позитивного ставлення до здорового способу життя, формування навичок до самостійного життя, налагодження родинних стосунків, оволодіння навичками самостійного ведення домашнього господарства та розподілу бюджету.
6. Працівники закладу: сприяють працевлаштуванню, навчанню в навчальних закладах, навчанню нових спеціальностей через центр зайнятості, оформленню необхідних документів, організовують медичне обстеження, тощо. Проживаючим оформляється тимчасова реєстрація.
7. Матеріально-технічна база: Загальна площа орендованого приміщення 244,4 кв.м. В закладі наявні: 4  кімнати для проживання, хол, кухня, пральня, душ, 2 внутрішні туалети, 1 кабінет – бухгалтерія .

  Протягом 2021 року у соціальному гуртожитку для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування проживало 22 отримувача послуг: з них 11 – це діти – сироти  і  діти,  позбавлені  батьківського піклування, віком від 15 до 18 років та 11 осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років соціальному центрі матері і дитини перебувало 30 осіб.

Діяльність «Хмельницького обласного центру
соціально-психологічної реабілітації»

  Головним завданням та ціллю роботи всього колективу Хмельницького обласного центру соціально – психологічної реабілітації у 2019 році було проведення соціально – психологічної реабілітації та психологічної підтримки осіб, які потребували отримання соціальних послуг. Робота здійснювалась згідно річного плану та індивідуальних програм і була спрямована на закріплення тих позитивних тенденцій, які склалися в процесі діяльності, підбору методів, форм роботи, які себе виправдали. Зусилля працівників були спрямовані на забезпечення особам, які потребували отримання соціальних послуг, допомоги у формуванні, розвитку та підтримці соціальних навичок, умінь і соціальної компетенції, забезпечували розроблення та виконання індивідуальних програм соціальної реабілітації та адаптації. Здійснювались нові підходи до організації виховання: тестування, психодіагностичні, профорієнтаційні та комунікативні тренінги. Усі пропозиції плану були підпорядковані організації допомоги молодим людям, які встали на шлях позбавлення від залежності від ПАР і забезпеченню результативності цієї роботи.

  Усього в 2019 році до Центру звернулися 50 осіб залежних від ПАР, та було надано 65 консультацій близьким та родичам залежних. Включено до програми у звітному періоді 43 осіб. За 2019 рік успішно завершили курс ресоціалізації 21 особа, які повернулись у свої сім’ї, та до нормального життя. Вибуло із закладу протягом звітного періоду, не завершивши курс реабілітації 16 осіб.

  На 01 січня 2020 року у Центрі проходить реабілітацію 29 отримувачі соціальних послуг.

  Вирішуючи проблему переорієнтації колишнього залежного від ПАР протягом тривалого реабілітаційного періоду спеціалістами Центру надавалися різнопланові послуги, а саме: підтримане проживання, послуга соціальної адаптації, послуга соціальної інтеграції та реінтеграції, соціально-психологічної реабілітації, консультування, соціальна профілактика. педагогічні, соціально-медичні, , інформаційні, соціально-побутові.

  Групова робота була направлена на доведення отримувачам соціальних послуг всієї пагубності вживання ПАР та ризику захворювання ВІЛ/СНІДу. ЇЇ зміст розширено за рахунок психокорекцій них, тренінгових занять та лекцій, які проводились у 2019 році. Так в рамках процесу переорієнтації колишнього залежного, вироблення у нього поглядів на суспільство та своє місце в ньому були проведені групові заняття на теми:

• «Шкідливі звички та їх соціальні наслідки»;
• «Етика, етикет та правила поведінки в суспільстві»;
• «Кого, коли та як повідомити про діагноз ВІЛ-інфікований»;
• «Загальнолюдські цінності»;
• «Поведінка в екстремальних ситуаціях»;
• «Поняття про любов та кохання»;
• «Поняття про стрес. Способи подолання та запобігання стресових ситуацій»;
• «Шкідливість тютюнопаління»;
• «Корисні життєві навички для молоді з дезадаптивную поведінкою»;
• «Хвороби, що передаються в результаті вживання ПАР»;
• «Метадонова залежність та програма ЗПТ»;
• «Ставлення до наркозалежних у суспільстві»;
• «Здоровий спосіб життя»;
• «Поняття про чесність та честь»;
• «Способи уникнення конфліктних ситуацій»;
• «Чим відрізняється залежна людина від незалежної»;
• Емоції та почуття в житті людини»;
• «Механізм розвитку залежностей. Співзалежність».

  Регулярно проводились психологічні ролеві ігри з ціллю вироблення аргументованої позиції по відношеню до алкоголю та наркотичних речовин.

  Також проводились інформаційно-профілактичні заняття щодо попередження поширення алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

  До Всесвітнього Дня Боротьби з наркотиками задля запоруки здоров’я та культурно-просвітницького росту були проведені тематичні лекційні заняття.

  Протягом року для батьків, родичів та випускників центру організовувались зустрічі та бесіди, в свою чергу випускники центру ділились своїми надбаннями, успіхом та досвідом життя як у центрі так і за його межами.

  Регулярно проводилися групові зібрання новачків, які мають мотивуючий характер і покликані допомогти глибше усвідомити власні проблеми.

  Велика увага приділялась організації активного відпочинку отримувачів соціальних послуг, їх дозвіллю, забезпечення умов для занять фізкультурою та спортом, улюбленою справою. На території центру на спортивних майданчиках, відбувалися змагання з футболу та волейболу, тенісу, більярду.

  Протягом року всі отримувачі соціальних послуг були залучені до участі в костюмованих театральних виставах та різноманітних конкурсах, метою яких був розвиток творчих та комунікативних здібностей особистості. Виховна робота ґрунтувалась також на проведенні гумористичних конкурсних програм, святкування днів народжень, на які запрошували батьків, родичів та друзів, були присутні випускники Центру, які ділилися своїми враженнями про перебування в центрі.

Адреса закладу: смт. Чорний Острів, Хмельницький район, вул.Жовтнева, 5

Директор закладу: Данилюк Віра Григорівна (контактний телефон – 62-26-95)

Кількість штатних одиниць:   8 посад, фактична чисельність 8 осіб

Заклад розраховано:  на 12 осіб

Термін перебування: три роки

  Заклад для тимчасового проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком  від 18 до 23 років, метою діяльності якого є створення умов для соціальної адаптації осіб, що в ньому проживають, та їх підготовка до самостійного життя.Завдання закладу:забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей,  позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років житлом; надання психологічних, соціально-педагогічних, юридичних, соціально-економічних та інформаційних послуг зазначеним особам.

  Протягом  2008-2018 років в закладі перебувало 140 осіб.

  Трьом дітям-інвалідам (які не спроможні проживати самостійно) надано кімнати Бахматівському, Вереміївському, Власівському пансіонатах.

  Шістьох вагітних влаштовано у Державний заклад «Хмельницький обласний соціальний центр матері і дитини» смт Чорний Острів та у Дім захисту життя с. Писарівка, Волочиського р-ну.

  Придбано житло 7-м особам: Теофіпосльський р-н, с. Заруддя;Чемеровецький р-н, с. Гусятин; Летичівський р-н, с. Кудинка; смт. Чорний Острів, Ізяславський р-н, с. Глібки; Городоцький р-н, с. Кудин.

  Надано 2-м особам ліжко-місце у гуртожитку в м. Хмельницький.

  Відновлено родинні стосунки 14-м особам.

  В результаті проведеної роботи 10-х осіб влаштовано на навчання: Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія (хореографія), Говорський професійний аграрний ліцей, Хмельницький торгівельно-аграрний ліцей, Новоушицький технікум, Чорноострівський аграрний ліцей, Художнє профтехучилище м. Сімферополь, Кам’янець-Подільський  коледж будівництва, Луцький національно технічний університет, Грицівське вище художнє училище, Хмельницький торгівельно-економічний коледж.

  15 отримувачів послуг створили сім’ї.

  Україна – в першій десятці країн Європи за поширеністю булінгу з-поміж 11-15-річних школярів. Вона залишила далеко позаду не лише найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, але й, приміром, Угорщину та Грецію. Такі дані наводить ВООЗ.

  Торік 67% українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу, за даними ЮНІСЕФ. Чверть із них безпосередньо зазнали цькувань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

  За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

  Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу

  Чи не вперше в Україні заговорили голосно й одверто про цю проблему. BBC News Україна досліджувала її прояви та причини.

  Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

  Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

  Цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.

  Психологи стверджують: «Діти булять, бо шукають спосіб висловлення агресивних почуттів, а також через власні страхи ізоляції. У такий спосіб намагаються позбутися відчуття безпорадності»

  Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків.  Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність., фізичні вади;  знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні, або навпаки, високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;

  Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

  Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

  70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

  Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

  Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

  Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

  Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

  Сам винен”, “стань на його місце”, “будь вище цього” – найтиповіша реакція дорослих, яка призводить до хибних наслідків. Щоб припинити булінг, його треба визнати. Але в консервативних українських школах намагаються уникати конфліктних питань та замовчують проблему булінгу, бо бояться зайвих проблем, розслідувань, кримінальних справ. А то й не розуміють, що їм робити з цим усім. Іноді значення має, ким є батьки задіяних дітей, наскільки вони заможні чи впливові.

  Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

  Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

  Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

  Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

  Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

  Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

  Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

  Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

  Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

  У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

  Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.

  Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.

  Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

  Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

  Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

  Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

  Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

  Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

  Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

  Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Діяльність «Хмельницького обласного центру
соціально-психологічної реабілітації» (“Хмельницького обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді”)

  Головним завданням та ціллю роботи всього колективу Хмельницького обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді у 2018 році – була соціальна реабілітація дезадаптованої молоді, залежної від психо-активних речовин (як надання допомоги в кризовій ситуації), що передбачало психодіагностику, психотерапію, психокорекцію, трудотерапію, природо терапію, заняття за інтересами, фізіотерапію. Робота здійснювалась згідно річного плану і була спрямована на закріплення тих позитивних тенденцій, які склалися в процесі діяльності, підбору методів, форм роботи, які себе виправдали. Зусилля адміністрації та працівників Центру були спрямовані на створення умов для проведення різноманітних етапів реабілітаційного процесу. Здійснювались нові підходи до організації виховання: тестування, психодіагностичні, профорієнтаційні та комунікативні тренінги. Усі пропозиції плану були підпорядковані організації допомоги молодим людям, які встали на шлях позбавлення від залежності від ПАР і забезпеченню результативності цієї роботи.

  Усього в 2018 році до Центру звернулися 38 осіб залежних від ПАР, та було надано 53 консультацій близьким та родичам залежних. Включено до програми ресоціалізації у звітному періоді 30 осіб. За 2018 рік успішно завершили курс ресоціалізації 14 отримувачів соціальних послуг, які повернулись у свої сім’ї, та до нормального життя. Вибуло із Центру, не завершивши курс реабілітації 13 осіб.

  На 01 січня 2019 року у Центрі проходить реабілітацію 23 отримувачі соціальних послуг.

  Вирішуючи проблему переорієнтації колишнього залежного від ПАР протягом тривалого реабілітаційного періоду спеціалістами Центру надавалися різнопланові послуги, а саме: соціально-педагогічні, соціально-медичні, психологічні, інформаційні, соціально-побутові.

  З ціллю вироблення навичок конструктивної соціальної поведінки проводились наступні тренінги:

• «Конфлікти та методи їх подолання»;
• «Запобігання зриву, вироблення та закріплення навичок тактовної відмови»;
• «Форми та варіанти конструктивної поведінки в суспільстві»;
• «Розвиток комунікативних здібностей»;
• «Боремося з агресією»;
• «Моделі рольових ситуацій для молоді з девіантною поведінкою»;
• «Зняття емоційної напруги»;
• «Самопізнання через арт-терапию»;
• «Згуртування групи, зняття емоційної напруги» та інші.

  В рамках процесу переорієнтації колишнього наркомана, вироблення у нього поглядів на суспільство та своє місце в ньому були проведені групові заняття на теми:

• «Мораль як регулятор соціальної поведінки»;
• «Кого, коли та як повідомити про діагноз ВІЛ-інфікований»;
• «Здоровий спосіб життя як визначальний фактор здоров’я»;
• «Хвороби, що передаються статевим шляхом»;
• «Джерела соціальної підтримки»;
• «Злочин і злочинність. Профілактика злочинності»;
• «Психологічне і фізіологічне здоров’я»;
• “Залежність, її формування, характерні риси захворювання”;
• «Здоровий спосіб життя як визначальний фактор здоров’я» та інші.

  Регулярно проводились психологічні ролеві ігри з ціллю вироблення аргументованої позиції по відношеню до наркотичних речовин.

  Також проводились інформаційно-профілактичні заняття щодо попередження поширення наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

  До Всесвітнього Дня Боротьби з наркотиками задля запоруки здоров’я та культурно-просвітницького росту були проведені тематичні лекційні заняття.

  Протягом року для батьків, родичів та випускників Центру організовувались круглі столи та бесіди, в свою чергу випускники Центру ділились своїми надбаннями, успіхом та досвідом життя як у центрі так і за його межами.

  Регулярно проводилися групові зібрання новачків, які мають мотивуючий характер і покликані допомогти глибше усвідомити власні проблеми.

  Велика увага приділялась організації активного відпочинку отримувачів соціальних послуг, їх дозвіллю, забезпечення умов для занять фізкультурою та спортом, улюбленою справою. На території Центру на спортивних майданчиках, відбувалися змагання з футболу та волейболу, тенісу, більярду.

  Протягом року всі отримувачі соціальних послуг були залучені до участі в костюмованих театральних виставах та різноманітних конкурсах, метою яких був розвиток творчих та комунікативних здібностей особистості. Виховна робота ґрунтувалась також на проведенні гумористичних конкурсних програм, святкування днів народжень, на які запрошували батьків, родичів та друзів, були присутні випускники Центру, які ділилися своїми враженнями про перебування в Центрі.