Новий проект ЮНІСЕФ

1650439047465Директор Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк взяла участь у Всеукраїнській онлайн – нараді яку провело Міністерство соціальної політики та поінформувало присутніх учасників щодо початку роботи нового проекту ЮНІСЕФ „Моніторинг потреб та підтримка дітей умовах війни”.

Основною метою проекту є надання в період військової агресії Росії підтримки органам влади у здійсненні моніторингу, забезпеченні захисту та
базових потреб дітей, влаштованих в сімейні форми виховання, дітей, залишених без батьківського піклування, дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Зазначений проект в частині виконання цих завдань в межах Україниреалізує Міжнародна благодійна організація „Партнерство „Кожній дитині”.Одним із завдань зазначеного проекту є відбір, консультування та експрес підготовка сімей, які виявили бажання прийняти у своїх сім’ях дітей, які у зв’язкуз воєнною агресією залишились без батьківського піклування.

1650439047473 Найближчим часом розпочнеться процес підготовки зазначених сімей додогляду і виховання дітей, залишених без батьківського піклування.Крім того, в рамках даного проекту передбачається проведення заходів щодо підвищення спроможності спеціалістів підрозділів різних рівнів та надавачів соціальних послуг, сімей, які здійснюють догляд та виховання влаштованих доних дітей, персоналу інтернатних закладів щодо захисту дітей, забезпеченняїхніх основних потреб у надзвичайних ситуаціях. Буде запропонована серія навчальних заходів, консультацій експертів, методична підтримка для спеціалістів відповідних закладів, які працюють з дітьми, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів. В рамках проєкту передбачено залучення регіональних експертів, які надаватимуть допомогу службам у справах дітей у здійснення моніторингу та надання підтримки сім’ям, закладам у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зокрема, які переміщені чи потерпіли від воєнної агресії.

 

 

 

 

 

Уряд посилив захист дітей, які залишились без батьківського піклування, і перебувають на окупованій території, території активних бойових дій або переміщені за кордон

278571697_358278743004800_3616906583548516051_nМарина Лазебна, міністр соціальної політики України, повідомила, що Уряд ухвалив напрацьоване Мінсоцполітики рішення, яке забезпечує можливість встановлювати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування дітям, які під час воєнного стану проживали або перебувають на тимчасово окупованих територіях, територіях, де ведуться або велись активні бойові дії, або перебувають за межами України, і батьки яких не виконують свої обов’язки з причин, які неможливо з’ясувати.
Такі діти зможуть отримати законних представників через встановлення над ними опіки родичами за місцем перебування опікуна. Законний представник зможе діяти в інтересах дитини, зокрема, вимагати її повернення з окупованих територій, а також з території іншої держави в разі її незаконного вивезення за кордон, в першу чергу, в Росію.
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання, фактичного перебування або виявлення дитини.
Факт того, що батьки дітей не виконують своїх обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати, підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за встановленою формою.
Після завершення воєнного стану статус дитини має бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.
«Зараз через активні бойові дії та масову евакуацію збільшується кількість дітей, які залишаються без батьків. Ми спростили влаштування таких дітей під опіку, піклування до родичів і розширили форми тимчасового влаштування для них.
Але невирішеним залишалось представництво інтересів дітей, які не мають статусу дитини-сироти, про батьків яких нічого невідомо, і яких примусово вивозять з місць бойових дій на непідконтрольні Україні окуповані території або до Росії. В той же час, в Україні ці діти мають родичів, які бажають взяти їх під опіку, піклування.
Тому ми напрацювали рішення, яке дозволяє під час дії воєнного стану встановити таким дітям статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, оформити над ними опіку та представляти їхні інтереси. Зокрема, вимагати їхнього повернення після незаконного вивезення.
Також наявність законного представника перешкоджатиме незаконному усиновленню українських дітей в Росії, яке зараз, за інформацією деяких джерел, має намір дозволити російська влада», – прокоментувала Марина Лазебна.

Робота кризового психолога

20220414_15060914   квітня 2022 року психолог Хмельницького обласного центру соціальних служ Юлія Воробієвська  взяла  участь у дводенному онлайн навчанні для психологів, який проводив Київський міський центр соціальних служб. Тренер: Дружинська Олександра В‘ячеславівна.

Тема першого дня навчання :   «Травматерапія. Робота кризового психолога. Цілі, методи стабілізації».

Тема другої зустрічі, яка  відбулась сьогодні стосувалась теми : «Травматерапія. Методи стабілізації дитини. Створення безпечного середовища. Техніки на основі ЕМDR».20220414_150532

Війна в  Україні спричинила низку важких ситуацій, які для різних верств населення стали стресовими, кризовими, травмівними. Особливих випробувань зазнають мирні жителі, що перебувають у зоні конфлікту, вимушені переселенці, родини загиблих; військовослужбовці – як ті, хто бере участь у бойових діях, так і демобілізовані, та їхні сім’ї; волонтери і всі, хто працює з потерпілими. Цим людям важко адаптуватися до нових складних обставин, нелегко і в повсякденному житті. І від того, яку психологічну допомогу потрібно надавати якомога швидше людині, залежить в подальшому і її  стан здоров’я . Ранній початок реабілітації, своєчасна психологічна підтримка є профілактикою формування комплексу жертви, розвитку посттравматичних стресових та супутніх психічних розладів, протиправної поведінки тощо, а отже – профілактикою інвалідності та непрацездатності.

 

Як у період війни уникнути загрози потрапляння до сучасного рабства

278574291_357497083082966_6735623288777345474_nПід час війни, при евакуації та перетинанні кордону, Ви можете опинитись під загрозою потрапляння до сучасного рабства.
Постраждати від експлуатації може будь-хто, проте торгівці людьми полюють здебільшого на тих, хто прибув з іншої країни, не знає мови або ж залишив попереднє місце проживання через кризу. Вони можуть заманити Вас в небезпечну ситуацію, наприклад, пов’язаної примусовою працею або сексуальною експлуатацією шляхом обману, погроз або насильства. Це є незаконним порушенням Ваших прав.
 Міністерство соціальної політики у співпраці з Громадською організацією «А21 Україна» та іншими партнерами розробили «Пам’ятку» для тих, хто втікає від воєнних дій, щоб запобігти потраплянню у ситуації торгівлі людьми.
Пам’ятка включає в себе поради для перетину кордону, номери гарячих ліній у різних країнах, посилання на чат-бот «Залишайся в безпеці» та чати допомоги українцям у різних країнах.278386792_357499666416041_7162738745319320749_n

Дружба між дітьми

655C2731-8279-4866-B8A3-0988977CD9F4В Хмельницькому міському центрі соціальних служб відбулись тренінгової зустрічі з дітьми переселенцями та місцевими. Психолог Центру Коцюк Олександра  з дітками підняла тему дружби та самоповаги один до одного. Дружба між дітьми є головним місцем, де вони вчаться зрозуміти іншу людину, вчаться розпізнавати почуття і думки . Через дружбу діти починають диференціювати що таке добре , а що погано. Ця здатність грає важливу роль в розвитку емоційного інтелекту та емпатії .39B8BECB-A17E-4916-8D71-E7BB1B318ADA0311435E-80F8-47F7-BC75-5B22DD7271C89A62D50D-10AF-4EF3-AF37-89428F6F4837

Передача дітей, примусово вивезених з України до держави-агресора, в сім’ї російських громадян, є прямою торгівлею дітьми, – Марина Лазебна

Без названияМарина Лазебна, Міністр соціальної політики України, повідомила, що Мінсоцполітики разом з членами Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану та Віце-прем’єр-міністром – Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук підготували звернення про неприпустимість передання дітей – громадян України, примусово вивезених до держави-агресора, в сім’ї російських громадян.

Найближчим часом ці звернення будуть спрямовані до Комітету ООН з прав людини, членів Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН в Гаазі, Верховного комісара ООН у справах біженців, а також до урядів країн-партнерів України.

Відповідне звернення – це реакція України на інформацію про те, що Мінпросвіти Російської Федерації готує проекти нормативних актів, які дозволять передавати дітей-громадян України, примусово вивезених з тимчасово окупованих територій нашої держави, до сімей російських громадян, у тому числі шляхом їхнього усиновлення.

«Це цинізм за будь-якими межами. Через війну Російської Федерації проти України загинула 191 дитина, 350 дітей отримали поранення, і це ми не маємо повних даних з Маріуполя та інших міст, у яких зараз відбуваються активні бойові дії.

Ворог спрямовує свої напади на школи, дитячі садки, лікарні, дитячі будинки, інші заклади, в яких проживають діти. Через атаки, обстріли та бомбардування мирних жителів, у нас зростає кількість дітей, у яких загинули батьки або з батьками яких втрачено зв’язок. Мільйони дітей змушені були полишити свої домівки та переїхати до незнайомих місць, іноді без супроводу рідних людей.

В деокупованих населених пунктах України зафіксовані жахливі злочини окупантів проти життя, честі і гідності дітей (гвалтування, катування, вбивства). Від кожної історії з цих міст сльози на очах зʼявляються навіть у найбільш витривалих дорослих. А діти переживали їх наживо.

Ми фіксуємо факти примусового вивезення дітей – громадян України з окупованих територій до Російської Федерації.

Тому отримавши інформацію про імовірну підготовку Мінпросвіти Росії нормативних актів, які дозволять передавати цих вкрадених українських дітей до сімей російських громадян ми терміново підготували звернення до міжнародних організацій та країн світу, щоб попередити цей черговий цинічний злочин, який згідно міжнародного права є нічим іншим, як торгівлею людьми, і вжити всіх можливих заходів, щоб повернути примусово вивезених до держави-агресора дітей під опіку України», – наголосила Марина Лазебна.

Передача дітей, примусово вивезених до Російської Федерації, в сім’ї російських громадян порушує міжнародні договори та конвенції, зокрема:

  • Конвенцію ООН про права дитини 1989 року,
  • Гаазьку Конвенцію про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року,
  • Конвенцію про статус біженців,
  • Зауваження загального порядку № 6 (2006 рік) про поводження з дітьми без супроводу та розлученими з сім’єю за межами країни їх походження, Спільні зауваження загального порядку № 3 (2017 рік) Комітету із захисту прав усіх робітників-мігрантів та членів їх родин і № 22 (2017 рік) Комітету з прав дитини на загальних засадах, що стосуються прав дітей у контексті міжнародної міграції, та Спільні зауваження загального порядку № 4 (2017 рік) Комітету із захисту прав усіх робітників-мігрантів та членів їх родин і № 23 (2017 рік) Комітету з прав дитини про зобов’язання держав стосовно прав дітей у контексті міжнародної міграції в країнах походження, транзиту, призначення та повернення;
  • Керівні вказівки щодо альтернативного догляду за дітьми, прийняті резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 64/142 (2010 рік);
  • Політику Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, відповідно до якої дітям, евакуйованим до інших держав у зв’язку з виникненням надзвичайної ситуації, потрібне забезпечення належного тимчасового догляду з метою подальшого возз’єднання з сім’ями.

 

Бути поруч і допомогти

IMG_20220413_093152Сучасне становище українського суспільства формує особливий запит до психологічної науки і практики. Внаслідок надзвичайних подій, які відбуваються в Україні впродовж останнього часу, гостро постала потреба у соціально-психологічній підтримці і супроводі цілих соціальних груп, а також у психологічній допомозі окремим людям – дітям, дорослим, родинам.

Тому працівниками Хмельницького обласного центру соціальних служб начальником відділу методичного забезпечення соціальної роботи та навчальних заходів Наталією Гонтою та психологом Юлією Воробієвською сьогодні було  проведено щотижневе навчання для фахівців із соціальної роботи/спеціалістів, які надають послуги в громадах на тему : Соціально-психологічні аспекти роботи у військовий час».IMG_20220413_093225

Станом на 13.04.2022 року на Хмельниччині  перебувають 123534  переселенців з яких дітей 35023.

Під час навчань було детально розглянуто види психічних проявів загального адаптаційного синдрому, тобто різні афективні переживання, які завжди супроводжують стрес і призводять до небажаних порушень в організмі людини.

За словами Наталії Гонти, екстремальна ситуація для людей (біженців) які перебувають на території Хмельниччини,  може стати кризовою, стресовою, травматичною і викликати відповідно кризу, стрес, психотравму.IMG_20220413_093250

У якості стресора у таких випадках виступає травматична стресова подія, яка характеризується раптовістю, руйнівною силою, інтенсивністю. Ця подія часто пов’язана з фактом або загрозою смерті, серйозного тілесного ушкодження чи сексуального насильства, вона несе людині абсолютно нову інформацію, яку необхідно інтегрувати в попередній життєвий досвід.

Психолог центру Юлія Воробієвська звернула увагу присутніх учасників навчання на тому, що у людини, яка пережила емоційний травматичний стрес, інакше починає функціонувати пам’ять та механізм травматичної пам’яті, необхідний для виживання індивіда, стає причиною посттравматичних стресових станів. Після припинення дії стресора яскраві емоційні образні спогади не просто зберігаються у довготривалій пам’яті, але й знову і знову з’являються в пам’яті оперативній, сприяючи розвитку посттравматичного стресового розладу. Останній означає інтенсивну і, як правило, пролонговану реакцію на сильний травмівний стресор, викликані людьми ( воєнні дії), насильство (розбійний напад, зґвалтування, тортури).

На завершені навчання психолог Центру звернула увагу присутніх,що на сьогодні кожен українець знає про військові злочини рашистських солдат. Розповсюджуючи інформацію ми створюємо замкнуте коло не лише для себе, але й для інших, оскільки інформація про нові звірства посилює травму свідка. Необхідно показати собі та іншим, що життя може і буде продовжуватись, ми обов’язково переможемо!Піклуйтеся про себе та інших!

 

Україна підписала перший двосторонній договір щодо захисту прав дітей з Литвою

277775645_355531213279553_7487558168868828715_nМарина Лазебна, Міністр соціальної політики України, та Моніка Навіцкене Міністр з соціальних питань та праці Литви підписали перший двосторонній договір про співпрацю щодо захисту прав дітей, переміщених з України внаслідок війни Росії проти України.

Підписання відбулось в рамках візиту до України Прем’єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте з делегацією.

«Це важливий перший крок на шляху до створення в країнах ЄС єдиної транскордонної політики захисту прав українців, переміщених внаслідок війни Росії проти України. Проекти таких двосторонніх договорів ми надіслали до 23 країн ЄС, відпрацьовуємо їх з кожною країною та найближчим часом очікуємо на підписання наступних. Литовська Республіка стала першою країною, яка гармонізувала свою політику допомоги українським дітям з вимогами нашого законодавства та з потребами дітей у поточних складних реаліях. Я щиро дякую за таку позицію уряду Литовської Республіки та особисто Міністру з соціальних питань та праці Литви», – прокоментувала Марина Лазебна.

Підписаний договір охоплює захист прав та забезпечення потреб переміщених внаслідок воєнних дій з території України, на територію Литовської Республіки:

  • дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та інших дітей, які в Україні були зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування та / або проживали в таких закладах,
  • дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, під опіку або піклування,
  • батьківських дітей.

Договором визначаються уповноважені органи, зобов’язання та дії кожної зі сторін щодо:

  • Переміщення дітей з України на територію Литви.
  • Прийому, розміщення дітей та постановки їх на облік.
  • Організації допомоги у поселенні, забезпеченні основних життєвих потреб дітей.
  • Унеможливлення проведення процедур усиновлення дітей з України під час війни в Україні.
  • Гарантування захисту прав та законних інтересів дітей, інформування дітей про їхні права у доступній для дітей формі, наданням їм на території Литовської Республіки необхідних послуг.
  • Обміну інформацією щодо дітей та їхніх потреб,
  • Повернення українських дітей додому після покращення ситуації в Україні.

Міністр повідомила, що зараз із майже 42 тисяч українців, які перемістились до Литви, рятуючись від війни, 17,5 тисяч – це діти.

Українці, які отримали тимчасовий захист у Литві, мають право на отримання різних видів допомоги на дітей та соціальних послуг на рівні з громадянами Литви. Це і допомога по вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини (до 1,5 років), безкоштовне харчування в школі в перших двох класах, безкоштовне харчування в школі в будь-якому класі та допомога на придбання шкільного приладдя, якщо родина має низькі доходи, медична допомога та інші послуги.

Детально з інформацією про перебування громадян України у Литві, в тому числі родин з дітьми, та про захист прав дітей можна дізнатись за посиланням:

https://socmin.lrv.lt/…/informatsiia-dlia-gromadian…

Контакти, які стануть українцям у нагоді зараз

278250431_354185306747477_2487686151329281789_nУрядова “гаряча лінія” – 15-45
Національна гаряча лінія з питань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116 123, 0 800 500 335
Контакт-центр Пенсійного фонду України – 0-800-503-753,
(044) 281-08-70, (044) 281-08-71
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю – (044) 293-17-48,
Фонд соціального страхування України
ОБЛАСТЬ
ГАРЯЧА ЛІНІЯ
Хмельницька область
(0382) 65-70-78
Телефонна лінія офісу Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту – (096) 755-02-40; conflict2022.ua@gmail.com
«Гаряча лінія» для родичів загиблих від російської агресії – 0 894 201 867
Чат-бот з пошуку рідних в телеграм – “Знайди рідних” (https://t.me/Family_Search_bot)
Якщо Ви готові прихистити дитину у своїй сім’ї або загубили дитину, або бачите самотню дитину – чат-бот в телеграм “Дитина не сама” (@dytyna_ne_sama_bot).
Безкоштовна та анонімна допомога фахових психологів – 0 800 211 444
Як діяти, якщо на ваших очах окупанти беруть у полон людей –
067-650-83-32, 098-087-36-01 (цілодобово), united.centre.ssu@gmail.com
Контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103, https://www.legalaid.gov.ua/
Підтримка дітей за кордоном – сімейні форми- група у Telegram (https://t.me/+yUSZH17ou2Y3NjUy)
Куди звертатися закордоном, якщо ви зіткнулися з гендерно зумовленим та/або домашнім насильством
Молдова:
поліція – 112,
ГО «Ла Страда Молдова» – 0 800 88 008,
Центр прав жінок – 0 800 800 00 (безкоштовна юридична консультація), cdf.md/ru.
Угорщина:
поліція – 107,
Національна безкоштовна гаряча лінія – +36 80 20 55 20, okit@csalad.hu, сайт – okit.eu.
Словаччина:
поліція 158 або 112,
Цілодобова безкоштовна гаряча лінія для жінок, які постраждали від насильства – 0 800 212 212.
Румунія:
поліція 112,
Цілодобова безкоштовна гаряча лінія для підтримки з питань домашнього насильства – 0 800 500 333,
Лінія підтримки асоціації за свободу та рівність – +40753 893 531 (психологічна та інформаційна підтримка),
Застосунок для пошуку сервісів допомоги Bright Sky Ro.
Польща
поліція 112 або 197,
Національна польська служба екстреної допомоги для постраждалих від домашнього насильства: 800 12 00 02,
Центр прав жінок – cpk.org.pl/ua, 600 07 07 17 (24/7, психологічна, соціальна і правова підтримка),
Офіційний сайт для українців,які приїздять до Польщі – https://www.gov.pl/web/ua , e-mail: ukraina@udsc.gov.pl, тел. +48 477 21 75 75.
Пам’ятайте, якщо Ви постраждали від насильства або є ризик такої ситуації – обов’язково звертайтесь до місцевої поліції. У більшості європейських країн працює єдиний номер виклику допомоги – 112.
Якщо Ви перебуваєте у країні,яка є членом ЄС, щоб отримати психологічну підтримку, телефонуйте – 116 123.
Контакти гарячих ліній у випадку гендерно зумовленого та домашнього насильства – https://www.bit.ly/3IWYLMu
 
 

Контакти, які стануть українцям у нагоді зараз

  • 278250431_354185306747477_2487686151329281789_nУрядова “гаряча лінія” – 15-45
  • Національна гаряча лінія з питань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116 123, 0 800 500 335

Контакт-центр Пенсійного фонду України – 0-800-503-753,

(044) 281-08-70, (044) 281-08-71

(http://www.pfu.gov.ua )

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю – (044) 293-17-48,

(https://www.ispf.gov.ua/)

Фонд соціального страхування України

(http://www.fssu.gov.ua/…/main/uk/publish/article/981073 )

ОБЛАСТЬ ГАРЯЧА ЛІНІЯ Хмельницька область (0382) 65-70-78

Детальніше: https://www.msp.gov.ua/news/21663.html

Телефонна лінія офісу Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту – (096) 755-02-40; conflict2022.ua@gmail.com

«Гаряча лінія» для родичів загиблих від російської агресії – 0 894 201 867

Чат-бот з пошуку рідних в телеграм – “Знайди рідних” (https://t.me/Family_Search_bot)

Якщо Ви готові прихистити дитину у своїй сім’ї або загубили дитину, або бачите самотню дитину – чат-бот в телеграм “Дитина не сама” (@dytyna_ne_sama_bot).

Безкоштовна та анонімна допомога фахових психологів – 0 800 211 444

Як діяти, якщо на ваших очах окупанти беруть у полон людей –

067-650-83-32, 098-087-36-01 (цілодобово), united.centre.ssu@gmail.com

Контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103, https://www.legalaid.gov.ua/

Підтримка дітей за кордоном – сімейні форми- група у Telegram (https://t.me/+yUSZH17ou2Y3NjUy)

Куди звертатися закордоном, якщо ви зіткнулися з гендерно зумовленим та/або домашнім насильством

Молдова:

поліція – 112,

ГО «Ла Страда Молдова» – 0 800 88 008,

Центр прав жінок – 0 800 800 00 (безкоштовна юридична консультація), cdf.md/ru.

Угорщина:

поліція – 107,

Національна безкоштовна гаряча лінія – +36 80 20 55 20, okit@csalad.hu, сайт – okit.eu.

Словаччина:

поліція 158 або 112,

Цілодобова безкоштовна гаряча лінія для жінок, які постраждали від насильства – 0 800 212 212.

Румунія:

поліція 112,

Цілодобова безкоштовна гаряча лінія для підтримки з питань домашнього насильства – 0 800 500 333,

Лінія підтримки асоціації за свободу та рівність – +40753 893 531 (психологічна та інформаційна підтримка),

Застосунок для пошуку сервісів допомоги Bright Sky Ro.

Польща

поліція 112 або 197,

Національна польська служба екстреної допомоги для постраждалих від домашнього насильства: 800 12 00 02,

Центр прав жінок – cpk.org.pl/ua, 600 07 07 17 (24/7, психологічна, соціальна і правова підтримка),

Офіційний сайт для українців,які приїздять до Польщі – https://www.gov.pl/web/ua , e-mail: ukraina@udsc.gov.pl, тел. +48 477 21 75 75.

Пам’ятайте, якщо Ви постраждали від насильства або є ризик такої ситуації – обов’язково звертайтесь до місцевої поліції. У більшості європейських країн працює єдиний номер виклику допомоги – 112.

Якщо Ви перебуваєте у країні,яка є членом ЄС, щоб отримати психологічну підтримку, телефонуйте – 116 123.

Контакти гарячих ліній у випадку гендерно зумовленого та домашнього насильства – https://www.bit.ly/3IWYLMu

#Stoprussia #UAразом